КРОЛІ ХВОРІЮТЬ ВІД МОКРОЇ ТРАВИ І НЕСВІЖОГО СІНА

Юрій Урбан із села Драганівка  Тернопільського району більше десяти років вирощує кролики. Нині в нього вдома більше ста королів. Є серед них і породисті – каліфорнійський білий, шампань та фландр. Утім, чи не найбільше Юрій любить звичайних кроликів, адже з ними набагато менше мороки.

– Кожна порода має свої переваги, – розповідає Юрій. – Чи не найдревнішою породою є шампань, її вивели, ще у XVI столітті, а назва походить від французької провінції Шампань, котра відома усьому світу своїми чудовими ігристими винами. Цей кролик має чудову сріблясту шерсть, яка дуже гарно переливається на сонці. Шампань – м’ясна порода, у віці чотирьох місяців вони важать 3 700 -3 800 грам. А ще кролихи шампань серед усіх порід чи не найкращі мами, вони практично ніколи не розкидають кроленят по клітці, чи як часто трапляється серед кролів, з’їдають їх. «Каліфорнійців» легко вирізнити за чорними цятками на кінчиках вух і лап.


Повернутися
26.08.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...