ЩОБ ГОРОД «НАГОДУВАТИ», НАМ ПОТРІБНІ СИДЕРАТИ!

Як можна очистити город від бур’янів і нагодувати землю, не використовуючи хімікати? За допомогою сидератів на дачі! Посіявши відразу конюшину, жито, овес і гірчицю, швидше за все ви займете ними половину городу.  

Агроном   Василь Іщенко   перед осіннім зорюванням засіває город житом. Зелена маса до морозів має перепріти в землі. Тому сидерати — рослини, що висівають аби підживити грунт — слід висівати наприкінці літа.

— Зараз купити гній— велика проблема й багато грошей. Машина обійдеться в 400-500 гривень, — пояснює. — Тому вже кілька років для підживлення землі засіваю її житом.

Сіяти жито радить зарання, щоб устигло максимально вирости до жовтня.

— За 45 діб, за умови дощів, жито виросте до 40 сантиметрів. У цей час зелена маса буде максимальна, складатиме понад центнер на сотку. Тоді й треба приорювати. У жовтні температура в ґрунті 10-15 градусів. За такого тепла гнилісні бактерії розвиватимуться. Якщо посіяти сидерат пізніше й виорати перед морозами, жито в холодній землі не перепріє.

Перед самою оранкою скошує жито газонокосаркою, бо нескошене чіплятиметься за плуг. Розкидатиме його по ходу плуга, в борозни. Разом із ним вкидатиме й кукурудзиння, бадилля соняшників, інші рештки. Спалює лише бадилля бур'янів із суцвіттями.

— Одним з найкращих сидератів є гірчиця, — каже садівник Олександр Косюченко. — Вона ще й відлякує личинку хруща, медведку, слимаків. Дехто  засіває город восени, а переорює зелену масу навесні. Це не дасть бажаного ефекту, а навіть зашкодить. Якщо приорювати сидерат навесні, рештки починають перепрівати в землі разом із посадженою картоплею чи морквою, помідорами. Гниття забиратиме на себе азот. Городина не отримає достатньо добрива. Ефект від такого сидерату буде лише наступного року.

Гірчиця – швидкий і холодостійкий сидерат. Вона добре оздоровлює грунт на дачі, але саме на гірчиці починають харчуватися хрестоцвіті блішки, ріпаковий пильщик. До того ж огрубілі стебла погано перегнивають у грунті, заважають зростанню городніх рослин. Ось чому гірчиці не можна давати переростати. Скошуйте її перед бутонізацією і відразу ж закладайте в грунт.

Сидерат конюшина відмінно зимує на дачі. Якщо її вчасно не скосити і не перекопати, швидко розростається, перетворюючись на суцільний килим, витісняє городні культури.

 Сидерат фацелія – ідеально для дачної ділянки. Добре очищає грядки, робить ґрунт родючим і не вимагає закладення. Шкода, що насіння фацелії недешеві.

Фацелію і гірчицю можна сіяти смужками по периметру грядок з капустою, дайконом. Шкідники доберуться до гірчиці, а городні культури під прикриттям фацелії залишаться чистими і цілими. Коли фацелія зросте, зріжте її і укладіть в міжряддях. Гірчицю розкладемо навколо баклажанів, навіть якщо вони добре замульчованні. Далі присипаємо землею і поливаємо розчином Байкалу, баклажани підуть у ріст.

В якості сидератів для дачі під зиму краще всього використовувати фацелію – вона створює більш щільне, ніж наприклад гірчиця покривало над землею.

Сидерати редька, олійна гірчиця і ріпак теж дають хорошу мульчу, але на ці сидерати навіть в кінці сезону нападають хрестоцвіті блішки. Виходить, що для них не створюються сприятливі умови.


Повернутися
26.08.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...