НАСЕЛЕННЯ РОСІЇ СКОРОТИТЬСЯ МАЙЖЕ ВДВІЧІ

Населення Росії скоротиться майже вдвічі за одне покоління через рівень алкоголізму та суїцидів, у той час, як рівень народжуваності падає. Як пише видання The Times, глава Інституту демографії, міграції та регіонального розвитку Юрій Крупнов вважає, що населення РФ може впасти з 143,5 млн до 80 млн до 2050 року. У першій половині 2015 року рівень смертності в Росії зріс на 5,2% порівняно з аналогічним періодом 2014 року. А ключовим чинником є зростання смертності серед людей від 30 до 45 років. "Жахливою ситуацією є те, що в 70% випадків після розтину в крові виявлено алкоголь", - сказала міністр охорони здоров'я РФ Вероніка Скворцова, додавши, що в 40% смертей дітей у віці до 1 року винні їхні п'яні мами, які уві сні придавлюють їх собою. Крім цього, значне вживання алкоголю призвело до зростання кількості самогубств.


Повернутися
26.08.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...