ЗБАРАЗЬКИЙ ЗАМОК «ОКУПУВАЛА» ВІЙСЬКОВА ТЕХНІКА

БОЄЦЬ - СПРАВЖНІЙ, ТАНКИ - ІГРАШКОВІ

 У Збаразькому замку нещодавно відкрилася та упродовж двох тижнів триватиме виставка моделей техніки часів Другої світової війни демобілізованого бійця Ігоря Шимуди. Зі своєї колекції, яка нараховує понад дві сотні експонатів, колишній військовий-доброволець виставив 120 експонатів. Виставлені зразки техніки – лише частина колекції Ігоря. Загалом у ній – 250 моделей. Їх вишнівчанин робить власноруч із пластику. Захопився цією справою років 15 тому, ще юнаком.

  На експозиційних столах під склом на глядачів уже чекає ціла армада військової техніки часів Другої Світової війни. Це зменшені у масштабі моделі танків, літаків, кораблів, гармат, які мають свою бойову історію. З їхнім автором видання «Терен» зустрілося напередодні відкриття експозиції. 

Стара бойова техніка потребує більшої майстерності

- Чому таке захоплення, сам не знаю, у нашому роду не було жодного військового, - зізнався Ігор. - Мій батько мисливець, але до мисливської зброї інтересу я не мав, а ось бойова зацікавила. Почав купляти книжки про кулемети, протитанкові рушниці, гранатомети. Потім настала черга авіації, флоту, танків, артилерії. Повернувшись з армії, зробив перші моделі, поступово нарощував колекцію.

Бойова техніка часів Другої Світової війни зацікавила Ігоря, тому що потребує більшої майстерності від того, хто нею управляє. Про сучасну такого не скажеш.

- Сучасні літаки, - навів приклад співрозмовник, - можуть вразити ціль, навіть не бачачи її, кілометрів так за 80. А мене захоплює бойовий досвід тих людей, які зустрічалися з ворогом віч-на-віч. Наприклад, на цьому літаку (показує на модель.-авт.) воював японський ас Кенсуке Муто. Він один на літаку «Шіден» (фіолетова блискавка з японської) успішно вів бій проти кількох  літаків американців…

Про кожну зі своїх моделей вишнівчанин може розповісти окрему захоплюючу історію. Знання здобув у десятках прочитаних історичних книг та енциклопедій.

Виготовити макет уподобаного літака, корабля, танка майстер, залежно від натхнення, може і за день.

Хатки – на курячих ніжках, дороги - європейські

У свої 33 роки Ігор Шимуда встиг багато: відбув дійсну службу в армії у мирний час, здобув юридичну освіту, працював в органах внутрішніх справ, соціальній службі, став татом трирічної донечки і відслужив рік добровольцем у зоні АТО. На схід пішов і повернувся з нього рядовим. «У мене чисті погони і чиста совість», - жартує.

Інформацію, що записався у військо добровольцем, Ігор від рідних приховав – беріг їхню психіку. Перші півроку ніс службу у складі 51-ої бригади на межі Дніпропетровської і Донецької областей. Отримував на складах боєприпаси і супроводжував їх на блокпости, ремонтував техніку. Наступні півроку («другий сезон», як висловився Ігор) він у складі 24-ої окремої механізованої бригади охороняв бойову техніку неподалік лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу.

На Донбасі, куди потрапив уперше у житті, Ігор побачив, як сильно одурманила місцевих російська пропаганда.

- У селі, де базувався мій підрозділ, люди ледь не по льохах ховалися, коли ми зайшли, - каже Ігор Шимуда. - Думали, ми їх будемо різати чи що… Тільки й чути: бєндєри, бєндєри… Потім вони побачили, що ми не кусаємось, нікого не вішаємо і не стріляємо, почали підходити, щось розпитувати. Тижнів за два перестали нас боятися зовсім. Ми допомагали їм, чим могли, вони допомагали нам. Не всі, звичайно, але більшість. Для мене було шоком побачити, як люди там живуть. Хатки – ледь не на курячих ніжках: всередині - одна-дві кімнатки, малесенька кухня, і все. Земля – пісок, не знаю, що вони там вирощують. Двоповерхові хати - велика рідкість. Хто такі має, вважається буржуєм. Зате дороги там… До будь-якого обшарпаного села – гладесенький асфальт. Такі контрасти…

«Якщо знову призвуть, піду, ховатися не буду»

Про гострі моменти на сході Ігор попросив не розпитувати. Сказав лише: «Було всяке». На щастя, він повернувся додому цілим і не ушкодженим на радість рідним.

Через місяць його можуть призвати знову, імунітет від призову триває півроку.

- Якщо призвуть, піду, ховатися не буду, - запевнив вишнівчанин. - Знаю, що багато хлопців втікають за кордон, переховуються. Я їх не можу зрозуміти, але переконувати таких марно. Кожен має свою голову, хай думає…

Як і багато інших бійців, які пройшли хрещення сходом, Ігор Шимуда вважає, що бійня на Донбасі закінчиться ще не скоро. Перш за все, у продовженні АТО зацікавлені політики та їхнє бізнесове оточення – ті, хто постачає війську некондиційні бронежилети, протерміновані сухпайки та іншу бодягу, яку у мирний час ніхто не купував би.