АНЕКДОТИ №30

- Ну-ну, не плач, заспокойся... Як це ніхто тебе не любить? А комарі кого кусають в першу чергу?
*  *  *
- Ну і де ти був?
- Пив з друзями.
- А чому жіночими парфумами пахне?
- Від тебе взагалі 10 років пахне жіночими
парфумами, я тобі хоч слово сказав?
*  *  *
- Мені холодно, дай піджак.
- Ні, ти мені вже один розтягнула.
*  *  *
Купила собі сережки у вигляді комарів. Прикольні такі! Сьогодні вже два рази від друзів по вуху дістала.
*  *  *
- Ти де працюєш?
- На роботі.
- А що ти там робиш?
- Додому хочу.
*  *  *
- Галю, ви вся така підтягнута, граціозна, як вам це вдається?
- Я займаюся народними танцями.
- Як цікаво! А якими?
- Стриптиз.
- А... хіба це... народні танці ?!
- Ну, не знаю, народу подобається...
*  *  *
Любий, я скинула 2 кілограми.
- Змити не забудь.
*  *  *
- Ти така щира зі мною.
- З чого ти взяв?
- Ну ти живіт не втягуєш.
*  *  *
Двоє школярів розмовляють:
- Щойно ми писали контрольну з анатомії. Санька отримав двійку.
- За що?
- За шпаргалку. Вчителька підловила його, коли він рахував у себе ребра
*  *  *
Дівчинку з брекетами бояться тварини, бо думають, що це капкан.
*  *  *
Дві блондинки:
- Оля, скажи, а коли я копіюю мишкою текст, де він зберігається?
- Як де? Звичайно в мишці!
*  *  *
Летять у літаку на сусідніх кріслах блондинка і адвокат.
Адвокат блондинці - Давайте я вам ставлю запитання, якщо ви не знаєте відповідь, ви мені даєте 5 доларів, потім ви мені задаєте питання, а якщо я не знаю відповідь, я вам дам 500 доларів!
Блондинка відвертається до ілюмінатора, але через деякий час погоджується.
Адвокат: – Чи знаєте ви відстань від Землі до Місяця?
Блондинка мовчки віддає йому 5 доларів.
Блондинка: - Що піднімається в гору на трьох ногах, а спускається на чотирьох?
Задає питання і відвертається до ілюмінатора.
Минуло кілька годин. Адвокат обдзвонив всіх друзів, перерив Інтернет, відповіді знайти не може. Робити нема чого віддає блондинці 500 доларів і запитує
- Хто це???
- Блондинка мовчки віддає йому 5 доларів, і відвертається до ілюмінатора ...
*  *  *
Сліпий каже:
- Я бачу як сонце встає,
Глухий каже:
- Я чую як вітер дує,
Лисий каже:
Йой, від вашої брехні мені аж волосся дибом стало!.
*  *  *
Принесла вчителька на урок малювання скульптуру оголеної
жінки.
- Марічко, скажи, що тобі найбільше подобається у цій
скульптурі?
- Плечі. Голова…
- Молодець, сідай. А тобі що, Сашко?
- Груди!
- Вийди геть з класу!
- А тобі, Вовочко, що найбільше подобається?
- Йду, йду, йду.  
*  *  *
- Маааам! Завтра батьківські збори! Підеш?
- Ні!
- А чому?
- Знаю я ці батьківські збори! Ми краще з тобою на ці гроші в Єгипет з’їздимо!
*  *  *
Зустрілись гуцул і чукча. Чукча:
- Відгадаєш, скільки у мене оленів, обох віддам!
- Два.
- УУУХХХХ! Шаман!
*  *  *
Тільки справжній українець починає читати інструкцію, коли розуміє: все, капець, зламав.
*  *  *
Українець і американець стоять в туалеті біля пісуарів. Українець, зробив свою справу і попрямував до виходу. Американець йому вслід:
- А у нас в Америці після туалету руки миють.
- А у нас в Україні на руки не пісяють.  
*  *  *
Їдучи у відрядження на місяць, мама попросила сина поливати квіти раз на три дні. Місячна норма опадів випала на квіти за 10 хвилин до її повернення.
*  *  *
Дуже повна дама зустрічається на вулиці з дуже худою. Повна говорить худій:
- Дивлячись на тебе, мені здається, що їжі в світі зовсім немає!
Худа у відповідь:
- Дивлячись на тебе, я розумію чому!
*  *  *
Дуже корисна порада чоловікам.
Якщо ваші очі закрили м’які ручки, в спину вперлася пишні груди і пухкенький животик, а ззаду почулося: «Відгадай хто?”…
У будь-якому випадку відповідайте: «Андрюха, ти чи що?». Повірте, так буде краще.
*  *  *
- Дівчино, а у вас хлопець є?
- Ні.
- Ви така красива, чому у вас немає хлопця?
- Чоловік не дозволяє! :(
*  *  *
- У нас з дружиною ще з весілля домовленість: накопичені гроші витрачаємо порівну на улюблені заняття. Вона полетіла до Таїланду, а я голову ламаю …
- Чого?
- Та не знаю, куди 180 пляшок горілки поставити :)


Повернутися
22.08.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...