АМЕРИКАНЦІ СТВОРИЛИ АВТО ДЛЯ СЛІПИХ

Спеціалісти з Вірджинського політехнічного університету розробили автомобіль для сліпих водіїв. За словами розробників, завдяки новим технологіям навіть людина з повною втратою зору може керувати автомобілем без сторонньої допомоги. Як повідомляє Techradar, позашляховий чотириколісний баггі, сконструйований в Лабораторії робототехніки і механічних пристроїв Virginia Tech, обладнаний лазерними датчиками-дальномірами, які під час руху визначають відстань до перешкод, а вся інформація про дорожню ситуацію передається водію за допомогою особливих інтерфейсів, розроблених спеціально для незрячих. Авто обладнане спеціальним жилетом, який повідомляє про швидкість руху, змінюючи частоту вібрацій; тактильною картою, яка створюється потоками стиснутого повітря, що інформує про перешкоди, а також спеціальним механізмом для розпізнавання кута повороту коліс, який видає звукові сигнали при обертанні керма, йдеться в повідомленні університету. Як розповіли творці авто, бортовий комп’ютер, відслідковуючи ситуацію на дорозі, також дає водієві голосові команди, які допомагають йому вибрати потрібний напрямок руху. Перші випробування баггі вже успішно відбулися на закритому полігоні в кампусі Virginia Tech.


Повернутися
16.08.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...