БРАТ УБИВ СОКИРОЮ БРАТА. СИДІТИМЕ 7 РОКІВ

Вирок суду заслухав 62-річний мешканець райцентру Теребовлі, який у січні цього року скоїв вбивство. Під час сварки чоловік забив до смерті сокирою свого молодшого брата, а потім намагався знищити сліди злочину.
Загиблий та потерпілий мешкали в одному будинку. У день трагедії між ними розгорівся конфлікт. Молодший з братів попросив у родича гроші на пляшку. Чоловік відмовив. Це розлютило загиблого і він приснув в очі брату дезодорантом. Поки той намагався витерти очі, молодший вдарив брата по спині. Тоді старший чоловік схопив у руки сокиру і декілька разів ударив нею по голові жертви. Зупинився, коли той вже не дихав.
Згодом зловмисник вирішив приховати сліди злочину, позмивав з себе кров і повідомив сусідам, що хтось вбив його брата. Та це не допомогло уникнути йому відповідальності. Вбивцю затримали працівники міліції.
 Тернопільський міськрайонний суд визнав чоловіка винним у вбивстві та засудив до 7-ми років позбавлення волі.


Повернутися
16.08.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...