НА БЕРЕЗІ РІЧКИ ЗНАЙШЛИ МЕРТВУ ДИТИНУ

 Недільного вечора молода родина із села Снігурівка Лановецькогорайону забила тривогу – з подвір’я кудись зник їхній п’ятирічний син. Шукати почали спочатку самотужки, згодом до пошуків долучилися односельчани, а згодом повідомлення про подію надійшло до місцевого райвідділу внутрішніх справ.
Як розповів заступник начальника ланівецької міліції  Вадим Міжнов, одразу за тривогою був піднятий райвідділ внутрішніх справ та служба порятунку.
– До другої години ночі ми оглянули всі закутки в селі, два ставки, річку, обійшли майже двісті гектарів кукурудзяного поля. На жаль, пошуки були марними. О п’ятій годині ранку роботу відновили. Ще раз почали оглядати найнебезпечніші місця, зокрема, поблизу водойм. На жаль,  найгірші припущення знайшли підтвердження.
Хтось з правоохоронців помітив на березі річки дитячі одяг та взуття. Ретельніше оглянувши водойму, побачили 5-річного хлопчика. Дитинка була мертвою. Слідів насильницької смерті на тілі дитини виявлено не було.
 Причину смерті з’ясує судово-медична експертиза.


Повернутися
15.08.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.