НА БЕРЕЗІ РІЧКИ ЗНАЙШЛИ МЕРТВУ ДИТИНУ

 Недільного вечора молода родина із села Снігурівка Лановецькогорайону забила тривогу – з подвір’я кудись зник їхній п’ятирічний син. Шукати почали спочатку самотужки, згодом до пошуків долучилися односельчани, а згодом повідомлення про подію надійшло до місцевого райвідділу внутрішніх справ.
Як розповів заступник начальника ланівецької міліції  Вадим Міжнов, одразу за тривогою був піднятий райвідділ внутрішніх справ та служба порятунку.
– До другої години ночі ми оглянули всі закутки в селі, два ставки, річку, обійшли майже двісті гектарів кукурудзяного поля. На жаль, пошуки були марними. О п’ятій годині ранку роботу відновили. Ще раз почали оглядати найнебезпечніші місця, зокрема, поблизу водойм. На жаль,  найгірші припущення знайшли підтвердження.
Хтось з правоохоронців помітив на березі річки дитячі одяг та взуття. Ретельніше оглянувши водойму, побачили 5-річного хлопчика. Дитинка була мертвою. Слідів насильницької смерті на тілі дитини виявлено не було.
 Причину смерті з’ясує судово-медична експертиза.


Повернутися
15.08.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...