АНЕКДОТИ №27

***
Сидять двоє в барі і п’ють горілку. Один каже:
- Все, йду додому.
- Йду з тобою. Де живеш?
- На Стрілецькій.
- Я теж. Який будинок?
- 12
- Я теж. Який під’їзд?
- Другий.
- Я теж. Яка квартира?
- 7
- Віталій?!
- Тату?!
***
- Тато, ці комарі не дають мені заснути.
- Синку, вимкни світло, закрий очі і постарайся заснути.
Син вимкнув світло і раптом побачив світлячка і кричить:
- Тато, тепер вони мене з фонаріком шукають!
***
Вона: Дівчина повинна вміти закатувати 3 речі: банки, очі і істерику!
Він: І губу!
***
Чоловік пропонує дружині:
- Може, спробуємо сьогодні яку-небудь нову позу?
- Давай! Наприклад, ти станеш на кухні біля плити, а я ляжу на диван і включу телевізор.
***
40% нещасних випадків відбувається після слів: «Дивися, як я можу!». А решта 60% - після слів: «Фігня .. Дивись, як треба!”
***
- Ти хто?
- Я - Смерть.
- Ну і шо?
- Ну і всьо…
***
Чому жінок не беруть в армію?- Тому, що по команді лягай,вони падають на спину...
***
Лікар практикантові:
- Пишіть: «Черепна травма голови.».
- Можливо, черепномозкова? - поправив практикант.
- Немає у нього мізків, навіть і перевіряти нічого, - відповів лікар, раз на день народження коханки з дружиною прийшов.
***
Два голодних студента сидять у кімнаті. Випивають.
- Чуєш, звідки це шашликом пахне?
- Дурню, зніми муху з цигарки!
***
- Як називаються гроші, одержувані студентом від держави?
- Копійки.
***
Я сказав випивці «ні». Але вона на це не реагує.
***
Розмовляють дві дівчини:
- Ти знаєш, у мене є два хлопці ... Один такий добрий, ніжний.
ласкавий ...
- А навіщо ж тобі другий???
- А другий - не гей ...
***
Клас пише твір на тему:
- Що я зроблю, якщо мені дадуть мільйон?
Через півгодини Вовочка відривається від розрахунків, піднімає руку:
- Марія Іванівно, можна ще додати сто гривень?
***
Медовий місяць. Молода дружина:
- Милий, ти з’їв перший у моєму житті пиріг, який я спекла.
Завтра спечу новий. Тобі сподобалося? Скажи мені! Будь ласка!
Скажи хоч що-небудь! хоч одне
слово! Ну подай хоч ознаки життя!
***
Вовочка увечері прийшов до жіночого гуртожитку.
Тітка на вахті його зупиняє:
- Хлопчик, ти до кого?
- А до кого тітко порадите?
***
– Бабуся з дідусем дуже любили
гратися в хованки. Ранком бабуся ховала самогон, і якщо дідусь його знаходив – то увечері ховалася вже бабуся.
***
Приходить жінка в aптеку:
- У вaс є дешевий і ефективний засіб для схуднення?
- Є. Плaстир.
- Нa яке місце клеїти?
- НА РОТ!


Повернутися
31.07.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...