ЛЕМКІВ БАВИТИМУТЬ КОЗАКИ!

НА «ЛЕМКІВСЬКІЙ ВАТРІ» ВИСТУПИТЬ ГУРТ «KOZAK SYSTEM”

Щороку на початку серпня  в урочище Бичова, що біля Монастириська повертається життя, з його власною, неповторною атмосферою. Саме тут на унікальний фестиваль «Лемківська ватра» збираються тисячі активістів лемківських осередків не лише з Тернопілля, а й Львівщини,   Івано-Франківщини, Польщі, Словаччини, Сербії та інших регіонів, де компактно проживають представники цієї етнічної меншини.
Виселені після Другої світової війни із прадідівських земель, лемки намагаються зберегти залишки власної тотожності в Україні. Як кажуть самі лемки, з їх величезної жури за гірською батьківською землею народилася ідея організації фестивалю «Лемківська ватра». Лемківська ватра палала уже 15 разів, і тільки торік урочище Бичова пустувало —у зв’язку з тими трагічними подіями в країні, розповідає голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнського товариства «Лемківщина» Олександр Венгринович, вирішили тоді фестиваль не проводити.
— Відверто кажучи, сумнівалися, чи проводити й тепер, адже такого задоволення та морального піднесення від проведення фестивалю, як у попередні роки, через нинішні події в Україні немає, — додає Олександр Іванович. — Але за усі роки проведення фестивалю  почалося потужне відродження лемківської культури, створилися сотні колективів. Якщо  загальмувати  процес — хтозна, чи вони збережуться…
Формат проведення цьогорічного фестивалю дещо відрізнятиметься від попередніх, розповідає Олександр Венгринович: «Щороку у перший день фестивалю дзвонили усі церковні дзвони в Монастириську — так «Дзвони Лемківщини» будили усіх, щоб люди побачили велику театральну хочу, яка розпочинала фестиваль. Цього року її не буде, натомість — театральні дійства біля пам’ятника Шевченку, біля пам’ятного знака Жертвам депортації, а також покладання квітів у сквері Матері Божої на честь загиблих в АТО та Небесної Сотні. Потім — спогади про 70-річчя депортації та патріотичні пісні лемків. На фестивалі буде знаменитий ансамбль з Польщі «Кичера», який об’їхав весь світ, приїдуть виконавці з Донеччини і села Переможне на Луганщині, буде і улюблений багатьма гурт«Kozak System” . Загалом з-поза меж області до нас приїдуть близько 30 колективів. Люди з Америки, Португалії, Іспанії та Словаччини спеціально беруть відпустки, щоб приїхати на наш фестиваль і виступити. До речі, «Дзвони Лемківщини» дали поштовх проведенню фестивалю лемківської культури в Іспанії!
 На імпровізованій сцені під відкритим небом звучатимуть вітальні промови та відбувається надзвичайно колоритний концерт митців, які виконують твори лемківської спадщини. Також   розгорнеться виставка декоративно-прикладного мистецтва, на «Дитячі ватрочці» відбудуться розважальні програми для дітей. Кожен знайде щось для душі.
Головне дійство - запалювання ватри. Біля полум’я до ранку не вщухатимуть розмови, спогади, оповіді і немає краю пісням. Тож об’єднаймось гуртом довкола лемківського вогнища!


Повернутися
30.07.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…