Що приховує децентралізація

У зв’язку з останніми змінами у бюджетному та податковому законодавстві тема міжбюджетних відносин набула особливої актуальності. Проте децентралізацію багато хто розуміє як делегування владних повноважень. Міністр фінансів Наталія Яресько зазначає, що бюджетна децентралізація
реальна: на місцевий рівень передається кілька нових податків та трансфертів. Вона переконана, що місцева влада отримає додатковий авторитет.

Як відомо, наприкінці 2014 року Верховна Рада прийняла низку законів, які внесли багато змін до Бюджетного кодексу. Згідно з ними місцеві бюджети втратили частину доходів від податку з доходів фізичних осіб - ПДФО.
Раніше пропорція виглядала так: до обласних бюджетів потрапляло 25%, до бюджетів міст обласного значення - 75%, до районних - 50 %, до сіл і селищ - 25%. Тепер пропорція змінилася: до обласного бюджету відраховується 15%, до казни Києва - 40%, до бюджетів міст обласного значення - 60%, до держбюджету - 25%.Отже, держбюджету віддали передбачуване та відносно стабільне джерело надходжень. Завдяки цій нормі центральний бюджет країни отримає 42 млрд грн.

Міста і області отримали 10% податку на прибуток підприємств. Тепер вони будуть зацікавлені, щоб заводи і фабрики ставали прибутковими. Також до місцевих бюджетів піде 80% екологічного податку. Це дискусійний
податок, бо в одних містах промисловість розвинута, а в інших - ні. Там, де нема промис лових об’єктів, місцевий бюджет не отримає нічого.

Крім того, місцеві бюджети отримувати муть доходи від ліцензування продажу підакцизних товарів. Це стимул боротися з незаконним обігом алкоголю і тютюну.

Ще одним джерелом доходів місцевих бюджетів став податок на житло. Відповідно до Податкового кодексу, місцева влада до 1 лютого 2015 року повинна подати до кон тролюючих органів відомості щодо наданих пільг з цього податку.
Рішення про встановлення ставок податку місцеві ради повинні прийняти до 1 лютого 2015 року. Максимальна ставка - 24,3 грн за кв м. Рік тому оподатковувалася площа, яка перевищує 120 кв м для квартир і 240 кв
м для будинків. Тепер цей податок втратив умовний статус «для багатих»: податок братимуть з площі понад 60 кв м для квартир і понад 120 кв м для будинків.

Це стало несподіванкою для середнього класу і бідних. Місцеве самоврядування опинилося у незручному становищі: восени повинні відбутися місцеві вибори, а обкладання додатковими податками своїх виборців несе багато ризиків.

Чиновники будуть змушені пояснювати громадам, як вони адмініструватимуть цей податок. Місцевим радам також надане право встановлювати пільги і збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування.

До слова, не є об’єктами оподаткування дитбудинки сімейного типу, гуртожитки, об’єкти житлової нерухомості, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, дітям-інвалідам, але не
більше одного об’єкта на дитину. Також у цьому списку МАФи, виробничі корпуси і цехи промислових підприємств, споруди сільськогосподарських товаровиробників, об’єкти нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів.

До держбюджету відійшла частина доходів з податку на доходи фізичних осіб, і як компенсацію місцеві бюджети отримали два нові види надходжень: медичну та освітню субвенції - цільовий платіж. Субвенція вираховується за формулою, яку розробляють профільні міністерства і затверджує Кабінет
міністрів. Цей механізм має свої плюси та мінуси. Завдяки субвенціям місцева влада може використовувати ці гроші більш ефективно, наприклад, на державні закупівлі. Їй не потрібно буде поспішати приймати рішення наприкінці року, щоб швидше провести тендер. Залишки коштів за освітньою та медичною субвенціями в кінці року зберігатимуться на рахунках місцевих бюджетів, у формулі розрахунку обсягу даних субвенцій, і будуть використовуватися у наступному бюджетному періоді. Це дає місцевій владі стимул для економії коштів. На початку бюджетного року вона буде знати, скільки грошей отримає на фінансування освіти та охорони здоров’я, внаслідок чого ця стаття доходів буде більш прогнозована і гарантована.

Необхідно додати, що за інформацією Асоціації міст України втратилася норма про збереження бюджету розвитку на рівні 10% від загального фонду. Виходить, що бюджетів розвитку не буде, оскільки найбільш дохідні джерела, наприклад, єдиний податок, переведено до загального фонду, а компенсаторні механізми вилучено з опублікованої редакції змін до Бюджетного кодексу. Отже, баланс надходжень до місцевих бюджетів
змінився. Чи стануть ці зміни ефективними? Чи вдасться місцевим органам влади отримати більше коштів?

Будемо обережні і залишимо відповіді накінець 2015 року.
Сергій Карелін,
експерт Центру політичних
студій та аналітики