ТЕРНОПОЛЯН ЗА КОРДОНОМ ЗРОБИЛИ «ТЕПЛИЧНИМИ РАБАМИ»

Скрутне матеріальне становище змусило 17-ох мешканців Тернопільської, Львівської та Закарпатської областей задуматися над пошуками «кращої долі» за межами нашої країни. Втім, замість обіцяних високих заробітків та гідних умов праці, люди просто стали рабами, довірившись незнайомцям.
Як з’ясувалося, серед заробітчан були також неповнолітня дівчина та вагітна жінка. На щастя, людей вдалося витягнути із халепи, в яку вони потрапили через власну наївність.
Досудовим розслідуванням встановлено, що упродовж 2014-2015 років співучасники злочинного угрупування використали скрутне матеріальне становище 17 жителів Західної України. Вони ввели в оману людей, обіцяли їм комфортні умови роботи і проживання, а також гідні зарплати. З власниками теплиць за межами України зловмисники передали заробітчан для здійснення над ними трудової експлуатації.
- Двох учасників організованої групи звинувачують у торгівлі людьми та незаконними угодами щодо них. Кримінальне провадження стосовно них перебуває на розгляді Кременецького районного суду, - повідомляють в прокуратурі Тернопільської області. – За скоєне їм «світить» від 8 до 15 років тюрми.


Повернутися
30.07.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.