ЗВЕРНЕННЯ АНДРІЯ ЗАКРЕВСЬКОГО №26
Як часто ви чули чи вживали фразу: «Такі ми вже, українці, є, така наша ментальність»… Бувало, чи не так? Проаналізуймо найкращі прояви нашої етнічної ментальності — прислів’я та приказки. Українцям притаманно чубитися за владу, тому що «де два українці – там три гетьмани». З іншого боку, нам не вистачає єднання та відповідальності, тому що всі звикли, що «моя хата з краю». Економічну конкуренцію ми підсвідомо трактуємо за формулою: «щоб у сусіда хата згоріла». Приказки «то ся зробить» , «якось воно буде» демонструє нерішучість та відсутність цілеспрямованості – риси, які так необхідні для реформ та якісних змін. Хаос національної політики також проростає з ментальності.
Та й взагалі, менталітет - річ зручна. Він дає його носіям алібі для всякого роду свинства. Виходить, що якщо ти - француз, то ти зі спокійною совістю можеш зраджувати дружині. Якщо грек - можеш не платити податки. Якщо англієць - можеш йти не прощаючись (грекам пощастило більше))). Якщо циган - можеш красти. Схоже, саме так міркують люди, які у відповідь на конструктивну критику розводять руками зі словами «Ну, такий у нас менталітет»...
Люди, котрі часто посилаються на менталітет, найчастіше не усвідомлюють, наскільки крихка і непостійна річ цей самий менталітет. Краща якість людини - це здатність вдосконалюватися.
Наші недоліки — це продовження нашої гідності. І виживуть саме ті вади, які призведуть до нашого «економічного дива» (так, як канадійські українці, незважаючи на свій «менталітет», допомогли створити в Канаді одну з найпотужніших економік світу). «Скраєхатство» допоможе нам освоїти нові землі, «тригетьманство» сприятиме лібералізації.
Позитивний приклад страшенно заразливий.
← Повернутися
