«МІНЕРАЛКА» — НЕ ЗАБАВКА

 ЧОМУ НЕКОНТРОЛЬОВАНЕ ВЖИВАННЯ МІНЕРАЛЬНОЇ ВОДИ МОЖЕ ЗАШКОДИТИ ЗДОРОВ’Ю 

ЕТИКЕТКА: ВАЖЛИВИЙ ФАКТОР
Природна мінеральна вода — джерело корисних мікроелементів для організму. І ті, хто ведуть здоровий спосіб життя, намагаються споживати її щодня. Тож як правильно вживати мінеральну воду, аби вона приносила максимум користі?
— Мінеральні води відчутно відрізняються за хімічним складом, — пояснює лікар-дієтолог Світлана Кравець. — Якщо кількість мінералів не перевищує 3 грамів на літр — це столова вода, тому пити її можна всім без обмежень. Воду, в якій міститься від 10 до 35 грамiв солей на літр, називають лікувально-столовою, і її вживають тільки за рекомендацією лікаря. Саме від цих показників залежить, наскільки часто і для чого можна пити мінеральну воду.
Мінеральні води, пояснює лікар, бувають кількох видів: гідрокарбонатні (лужні), хлоридні (солоні), сульфатні (гіркуваті) і змішані. Щоб «мінералка» не втрачала цілющих властивостей при контакті з повітрям, у неї додають вуглекислоту. Важливо пам’ятати, що при неправильному виборі такої води в людини можуть загостритися хронічні захворювання. Тому слід звертати увагу на такі дані, як номер свердловини, назва джерела, хімічний склад і призначення води. «Справжню мінеральну воду повинні розливати безпосередньо з джерела без контакту з повітрям, що гарантує максимальне збереження корисних речовин», — наголошує Світлана Олексіївна.


НА ЩОДЕНЬ — ЛИШЕ СТОЛОВІ ВОДИ
Медики застерігають: пити мінеральну воду можна лише після консультації у фахівця. Однак люди зазвичай обирають її собі як простий напiй, покладаючись на власні смаки, мовляв, «мінералка» — це «питна забавка», і пити її можна будь-кому і в будь-якій кількості.
— Але втамовувати спрагу мінеральною водою не варто. Призначення її зовсім інше — лікувальне, — наголошує столичний лікар-гастроентеролог Надія Дубова. — Для щоденного пиття варто обирати природні столові води, які освіжають, очищають організм від шлаків.  

КІЛЬКІСТЬ, РЕЖИМ, ТЕМПЕРАТУРА...
Про властивості мінеральних вод може розповісти і гастроентеролог, і сімейний лікар. Для позитивного ефекту слід знати, яку саме «мінералку» пити, в якій кількості та за яким режимом.
Мінеральні води можуть бути корисними при гастритах, виразковій хворобі шлунка, холециститах, колітах, гепатитах. Та для початку слід установити діагноз, а вже потім купувати «свою» пляшку.
«За високої кислотності найкраще вживати «Миргородську», «Поляну Квасову» та «Боржомі», — каже Надія Дубова. — Температура води має бути +35°—+ 40°С, а пити її потрібно за 1,5-2 години до їди по одній склянці тричі на день. При цьому пляшку слід відкрити заздалегідь — аби з неї вивітрилися гази. Пийте швидко, великими ковтками.
За пониженої кислотності підійде «Моршинська». До речі, вона дуже помічна і при цукровому діабеті. Вода має бути кімнатної температури і вживається за 30 хвилин до їди, а пити її слід невеликими, спокійними ковтками. Аналогічні правила застосовують і до анацидного (безкислотного) гастриту. Але в цьому разі воду п’ють безпосередньо під час їди».
«Трускавецьку» воду радять вживати, зокрема, пацієнтам із прооперованим шлунком. Для лікування колітів, гепатитів, хвороб жовчного міхура підійде «Моршинська» та «Боржомі».
— Часто люди не знають, що саме їм треба лікувати, і починають експериментувати з водою, яка їм зовсім не підходить. А це загрожує негативними наслідками, — зауважує Надія Дубова. — Майте на увазі, що дітям без особливої потреби вживати лікувальну мінеральну воду взагалі не рекомендовано. Протипоказана вона і людям iз серцевою та нирковою недостатністю.


Повернутися
23.07.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.