АНЕКДОТИ №26

Батько копає яму.
Приходить синочок маленький (5 років) і каже:
- Тату, що ти робиш?
- Що роблю? Яму копаю, буду буряк на зиму заготовлювати!
Хлопчик стоїть і каже:
- Тату, давай туди москаля кинемо.
Батько витирає сльозу і каже:
- Таке мале, а вже Господар!
 ***
Агент 007 був направлений британською розвідкою в Україну, але був швидко знешкоджений українськими агентами 0.7 і 0.5.
***
Теща - зятю:
- І за що тільки моя донька тебе любить?
Зять:
- Показати?
***
Учора вперше ходив на полювання. Після 12-го чи 13-го пострілу качка померла від сміху.
***
Мила, у мене сюрприз! Ми на свята летимо в Італію! Давай, збирайся!
- Тріпло!
- Що?
- Ти обіцяв мені шашлики з пивасом за гаражами!
***
 Чоловік приходить додому вранці, жінка питає:
- Де був?
- В друга ночував.
Вона дзвонить 10-ом його друзям. У 6-ти ночував, у 4 ще спить.
***
Вчора у передачі «На добраніч, малюки» ляльковод випадково вдарився головою об стіл. Таких побажань на ніч діти ще не чули.
***
Не зліться, якщо ваш малюк розбудив вас криком о 3 годині ночі! Скоро ви будете раді, що він взагалі в цей час вдома!
***
- Сашо, позич 500 гривень.
- Не можу, у мене тільки 200.
- Ну ти дай 200, а 300 будеш винен.
***
Хто не працює – той вдало вийшла заміж.
***
У магазині маленький хлопчик:
- А у вас є зошити в кружечок?
- Немає.
Позаду чоловік:
- Хлопче, не мороч тітці голову, глянь яка черга стоїть.
Хлопчик відходить, підходить цей чоловік:
- Доброго дня, дайте мені глобус України.
***
Середньовіччя. Їде король на війну, одягає своїй дружині пояс вірності. У дорозі його блазень запитує:
- Навіщо ти одягнув пояс? Вона і так страшна – ніхто не захоче її все одно.
Король:
- Та знаю. Коли повернуся, скажу, що ключ загубив.
***
Сидить мужик на риболовлі і пильно дивиться на поплавок, повз пропливає крокодил. Побачивши рибалку, дивиться на нього. Через хвилину крокодил запитує:
- Що, мужик, не клює?
Мужик відповідає:
- Ні.
Крокодил:
- Може, поки скупаєшся?
***
Йде Червона Шапочка по лісу. Раптом з кущів висовується голова вовка.
- Ти куди йдеш, напевно, до бабусі?
- Так.
- У кошику, напевно, пиріжки?
- Так.
- Пиріжки, напевно, загорнуті в газету?
- Так.
- Ану, дай мені газетки…
***
- Привіт! А ти не пам’ятаєш, чому ми перестали спілкуватися?
- Пріфееет)))))) нееее))))) як ділішкі?)))) Можи зустрінемося?
- А, згадав.
***
Подруга запитує блондинку:
- Чого сумна?
- У посольстві анкету не прийняли для візи.
- Чому?
- У самому кінці, у графі “Не заповнювати”, я написала “Добре”.


Повернутися
23.07.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.