РОСІЯНИ ВЛАШТУВАЛИ ФЕСТИВАЛЬ З МЕТАННЯ КОРОВ’ЯЧОГО ЛАЙНА

 В рамках крайового фестивалю «Веселий коров’як» у селі Крилово Пермського краю РФ відбувся незвичний конкурс. Крім перегонів на мотоблоках і садових тачках, гості фестивалю взяли участь в конкурсі з метання коров’ячого лайна на дальність. Захід пройшов за підтримки крайового мінкульту. Глава відомства Ігор Гладнєв особисто очолив делегацію.
Організатори свята «Веселий коров’як» поставили перед собою наступні цілі: сприяти відродженню російського села, його традицій, поваги до його витоків, популяризувати велику культурну спадщину Пермського краю.
Одним з найбільш видовищних заходів фестивалю став конкурс з метання сухого коров’яча лайна. Організатори конкурсу розповіли, що заготовка «реквізиту» для нього зайняла особливе місце в підготовці усього фестивалю.
«Один з найбільш видовищних і улюблених глядачами конкурсів - чемпіонат з метання коров’яку на дальність. Коржі з лайна для конкурсу ми почали збирати три місяці тому. Було підготовлено три повних ящика з-під телевізорів, по одній на жіночу та чоловічу команду, і одна запасна» - зазначають організатори. Ну не подуріли?!


Повернутися
23.07.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.