А МИ «МЄНТІВ» ДИВИМОСЯ…

  Український фільм-драма «Плем’я» 2014 року режисера Мирослава Слабошпицького очолило топ-5 найкращих фільмів 2015 року.  До п’ятірки найкращих фільмів, окрім українського «Племені», увійшли також три американські картини та одна угорська.
Рейтинг склав американський кінокритик Тодд Маккарті. «Плем’я»   Слабошпицького посіло перше місце в п’ятірці.В центрі сюжету — життя глухонімих підлітків. Окрім цього, фільм Слабошпицького відзначено виданнями IndieWire і Variety, чиї кінокритики поставили його в один ряд з «Шаленим Максом», «Думками навиворіт» і «Білим богом».
Ці ж три фільми фігурують і в топ-5 за версією Hollywood Reporter. Анімація від студій Disney і Pixar «Думками навиворіт» посіла друге місце, на третій сходинці — комедія Джуда Апатоу «Дівчина без комплексів» (вийде в український прокат 19 серпня), на четвертому — «Шалений Макс: Дорога люті», а на п’ятому — «Білий бог» угорського режисера Корнела Мундруцо.


Повернутися
23.07.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...