Працьовиті… переселенці

На Тернопіллі вже знайшли роботу 100 людей, визнаних переселенцями

 

У Тернопільській області від початку анексії Криму та АТО до місцевих центрів зайнятості звернулися 332 переселенці.
Державна служба зайнятості загалом забезпечила працевлаштування 6,4 тис. громадян, що вимушено покинули місця свого постійного проживання. Зокрема, в Тернопільській області знайшли роботу 100 осіб.

За направленнями центрів зайнятості Тернопілля професійне навчання проходили 14 безробітних із числа таких громадян. У громадських роботах
та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 9 осіб.

 

- Усі громадяни мають можливість ознайомитися з наявними вакансіями конкретної області та України в цілому, оскільки в центрах зайнятості
єдина база вакансій по країні. Всі вакансії – у вільному доступі, — кажуть у службі зайнятості. — Ми ставимо перед собою завдання знайти роботу кожному переселенцю-шукачу роботи за новим місцем проживання.

В умовах обмеженого попиту на робочу силу обласна служба зайнятості активізувала співпрацю з роботодавцями, місцевими органами влади, гро -
мадськими та волонтерськими організаціями для комплексного вирішення питань працевлаштування внутрішньо переміщених осіб.

Так, 12 лютого 2015 року продовжували отримувати послуги служби зайнятості Тернопільщини 130 вимушених переселенців, з них 107 осіб – зі
статусом безробітного.


Повернутися
19.02.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...