CТРІЛЯВ У БЛЯШАНКУ, ВЛУЧИВ У КОХАНКУ

Ігри зі зброєю ледь не обернулися трагедією в Борщівському районі. 47-річний чоловік випадково травмував з пневматичної гвинтівки свою співмешканку. За даним фактом розпочато кримінальне провадження. Правоохоронці з’ясовують усі подробиці інциденту.
Повідомлення про те, що 33-річна жінка отримала проникаюче поранення лобної ділянки черепа, надійшло до працівників місцевого райвідділу від медиків.
Міліціонери встановили, що жінка отримала тілесне ушкодження з пневматичної гвинтівки. Влучив у неї співмешканець.
За словами чоловіка, все сталося випадково. Він навчав доньку своєї цивільної дружини стріляти із пневматичної гвинтівки, яку взяв у брата. Мішенями слугували банки та пляшки. Під час таких недитячих ігор чоловік випадково влучив з пневматичної гвинтівки співмешканці в голову.
Потерпілу одразу доправили до лікарні. На даний час її госпіталізували до Тернопільської обласної лікарні і готують до операції.
Правоохоронці встановили, що обоє співмешканців були напідпитку. За даним фактом правоохоронці розпочали кримінальне провадження.  


Повернутися
22.07.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.