У ДТП ЗАГИНУЛА ЩЕ НЕ НАРОДЖЕНА ДИТИНА

Смерть чоловіка та ненародженої дитини – усе це причини порушень правил дорожнього руху. 12 липня близько 21.25 у Заліщицький райвідділ міліції надійшло повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими.
 На місце події одразу виїхала слідчо-оперативна група. Правоохоронці встановили, що на автодорозі Доманово-Ковель-Чернівці-Тереблече, біля села Королівка, зіткнулися автомобілі “Опель Віваро” та “Опель Омега”.
За попередніми даними, водій “Опеля-Віваро”, мешканець села Бедриківці, 1992 року народження, на автодорозі з обмеженою видимістю – на закінченні підйому, виїхав на смугу зустрічного руху.
Цей маневр став причиною зіткнення із зустрічним автомобілем, який злетів у кювет. В останньому їхало подружжя з Чортківщини.  В результаті аварії водій “Опеля Омега” від отриманих травм помер на місці пригоди. Його дружина, яка перебувала на дев’ятому місяці вагітності, із колотими ранами рук та ніг потрапила до лікарні. Ненароджена дитина померла в утробі матері.
Водій “Опеля Віваро” із переломами та травмами доправлений в Заліщицьку райлікарню. Триває слідство.


Повернутися
17.07.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...