ПОБИВ КОХАНУ ДО СМЕРТІ І ЗАЛИШИВ НА СМІТТЄЗВАЛИЩІ

Під час сварки 39-річний мешканець Хмельниччини наніс численні удари дерев’яною палицею 34-річній співмешканці. Від отриманих травм потерпіла померла. За вчинене чоловікові загрожує до десяти років позбавлення волі.
Як розповів заступник начальника слідчого відділу Гусятинського райвідділу міліції Олександр Янцевич, події розгоралися на сміттєзвалищі, поблизу райцентру. Туди прийшли двоє співмешканців – жителі Хмельниччини, у пошуках металобрухту. З собою прихопили пляшку оковитої. Під часрозпиття спиртного між ними раптово спалахнула сварка. За версією чоловіка, жінка зізналася, що зраджувала йому. Це розлютило його, він схопив дерев’яну палку і почав щосили гамселити співмешканку. Наніс їй множинні удари у різні частини тіла. Ще притомну жінку залишив на ніч  насміттєзвалищі, а сам пішов додому. Повернувшись вранці, виявив співмешканку мертвою.
Під час розтину було встановлено, що смерть жінки настала внаслідок закритої черепно-мозкової  травми.
Міліціонери затримали підозрюваного у вчиненні важкого злочину. Проблеми із законом у чоловіка не вперше – був раніше судимий за майнові злочини.
Як встановили правоохоронці в ході досудового розслідування, чоловік та жінка співмешкали близько трьох років. Жінка – уродженка Російської федерації, переїхала на Хмельниччину до благовірного. Обоє ніде не працювали, зловживали спиртним. Зі слів місцевих жителів, сварки у цій родині та бійки були частим явищем.
Як повідомив  заступник начальника слідчого управління обласної міліції Руслан Біль, щодо підозрюваного розпочато кримінальне провадження.   На вирок суду нелюд чекатиме під вартою.


Повернутися
17.07.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.