Щоб в окопі було тепло…

Підприємєць з Монастирщини «зігрів» учасників АТО.

П’ятдесят теплих польових ковдр для правоохоронців, які перебувають в зоні
проведення антитерористичної операції, а також 350 пар штанів різного фасону та розмірів для вихованців дитячого будинку передав приватний
підприємець з Монастирищини Володимир Геда.

Чоловік є співвласником швейного підприємства і тому вирішив допомогти нашим бійцям тим, що йому під силу. Зважаючи на холоди, підприє-
мець передав на схід теплі ковдри. Незабаром зведений загін тернопільських правоохоронців в рамках чергової ротації вирушить захищати кордони
держави і повезе ці теплі подарунки своїм побратимам.

Не забув благодійник і про маленьких жителів східних регіонів. Для вихованців дитячого будинку в Новоайдарі Луганської області, якими віднедавна опікуються тернопільські міліціонери, підприємець підготував 350 пар штанів різного фасону та розмірів.

Бійці батальйону міліції спеціального призначення «Тернопіль» зобов’язалися передати одяг та солодкі подарунки своїм підшефним.

Заступник начальника обласного управління внутрішніх справ Олег Ляхович подякував усім небайдужим людям, які надають таку необхідну матеріальну допомогу для працівників тернопільської міліції.

- Дякую усім волонтерам, благодійникам та мешканцям краю за вашу активну громадську позицію та підтримку наших бійців. Завдяки такій
згуртованості ми зможемо вистояти у ці важкі часи та перемогти.


Повернутися
19.02.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...