Анекдоти №25

Вираз «стріляти сигарети» у Мукачевому має зовсім інший зміст...
* * *
Чим займаюся? Та так, нічим. Песця відгодовую... Буде повний.
* * *
Я вже давно не кажу: «Йдіть у дупу!». Я кажу: «Всім залишатися на своїх місцях!»
* * *
Після вчорашнього мені вже не до сьогоднішнього.
* * *
Я, звичайно, міг би не пити у вихідні, але треба ж якось відокремлювати один тиждень від іншого.
* * *
Покупець:
— «Яйце відбірне»... Це ж у кого відбирали?
Продавець:
— У курей, зрозуміло.
— А вони не опиралися?
— Тих, хто опирався — продають у сусідньому відділі
* * *
— Ти мені дуже Путіна нагадуєш...
— Чим?!
— Брешеш постійно і лізеш у чужі справи!
* * *
— Уявляєш, Васю, мій дід був греком!
— Не зрозумів, ти що, штуку «зелених» віддавати не будеш?
* * *
Раніше «піти по-англійськи» означало піти, не попрощавшись.
Тепер «піти по-грецьки» означає піти, не заплативши.
* * *
Чому люди, що живуть на прожитковий максимум, встановлюють нам прожитковий мінімум?!
* * *
Путін замислено запитує Медведєва:
— Дімоне, а ти не в курсі, скільки козли живуть?
— Ой! Володимире Володимировичу, вам погано?
* * *
— У чому різниця між Путіним і Богом?
— Бог не думає, що він Путін.
* * *
— Тату, а що від Бердичева далі — Місяць чи Житомир?
— Юзьку, не мороч мені голову! Підійди до вікна. Місяць бачиш?
— Бачу.
— А Житомир?
* * *
Російські економісти дійшли висновку, що «процес витіснення іноземних продуктів із вітчизняного ринку має відбуватися еволюційним шляхом».
Це як? Усі, хто їсть іноземні продукти, вимруть?
Жириновський заявив, що вся територія колишніх союзних республік — це зона національних інтересів Росії.
Цікаво, а територія Росії коли-небудь потрапить у зону російських національних інтересів?
* * *
1 червня — День захисту дітей (від 0 до 14 років)
Остання неділя червня — День молоді (з 15 до 30 років)
1 жовтня — День літньої людини (від 60 років)
А де поділися свята тих, кому від 30 до 60?!
* * *
У прокурора запитують:
— А вам не соромно, що ваша теща у свої 87 років утримує вашу родину, катає вас на своїх джипах, віддала вам один зі своїх котеджів, управляє нафтовою і будівельною компаніями, а ви, здоровий чолов’яга, сидите цілими днями і папірці перекладаєте?!
* * *
Регулярно зустрічаю в маршрутках захисників природи. Вони не користуються дезодорантами, щоб зберегти озоновий шар, і не миються, щоб заощадити водні ресурси.
* * *
У всіх свій рецепт щастя. У мене на стелі написано: «Завтра починаю бігати вранці».
Вранці прокидаюся, бачу напис і думаю: «Добре, що не сьогодні».
* * *
Вирішив більше прислухатися до себе. Хороша людина поганого не порадить.
* * *
Особисто в мене ранок починається не з кави, а зі спроби усвідомити, хто я, де я і куди я сьогодні проспав.
* * *
Все було добре. Поки я не захотів зробити ще краще…


Повернутися
17.07.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.