ТОП-10 невиконаних обіцянок уряду

Говорили-балакали…

Українці – невиправні оптимісти і романтики. Заслуженість такого звання численний народ доводить під час будь-яких виборів, вірячи в «світле майбутнє» передвиборних обіцянок. Депутати ж роздавати обіцянки готові завжди і в будь-якій сфері, відрізняється тільки тема обіцянок залежно від рівня виборчої посади. Проте, якщо аналізувати потім діяльність політиків, то виявиться, що виконувати обіцянки нардепи не поспішають.

«Україна молода» підсумувала частину обіцянок голови Кабміну та проаналізувала стан їх виконання. Звісно, у наведеній нижче статистиці представлена лише незначна частина того, що анонсували Прем’єр та його команда, проте дані факти є, мабуть, найбільш промовистими.   Отож, обіцялося наступне…


1. Скорочення кількості податків


Дійсно, згідно з новим Податковим кодексом, замість 22 податків громадяни платитимуть лише 9. Формально їх кількість скоротили. Проте насправді податки просто об’єднали плюс ввели нові відрахування: акциз на роздрібний продаж товарів (5%), податок на нерухомість (на квартири площею понад 60 кв. м. — від 2%), податок на імпорт (10%), податок iз пенсій, котрі перевищують 3650 грн. (15% від суми, що перевищує вказану), збір за купівлю валюти (2%); податок iз процентів, роялті та інвестиційних прибутків збільшено з 15% до 20%; акциз на паливо зріс у середньому з 3,5 до 10 грн. Словом, відрахувань до держбюджету не стало менше. Їх гривнева вага, навпаки, збільшилась.


2. Пільгові кредити для малого і середнього бізнесу


У квітні 2014-го Яценюк пообіцяв спільно з НБУ домогтися від банків зниження ставок кредитів для малого та середнього бізнесу після того, як Україна отримає міжнародні позики.

У 2014-му Україна отримала близько 9 млрд. доларів фінансової допомоги, але влітку минулого року середні ставки кредитування все одно становили 22-25% річних. І навіть такі кредити малому і середньому бізнесу давали вкрай неохоче. Цієї зими більшість банків підвищили ставки до 27-30%, а деякі — навіть до 35% річних.


3. Стабільність національної валюти


Одна з найяскравіших обіцянок чинного уряду — втримати на плаву українську валюту.  Ха-ха…  Стався небачений обвал гривні. Девальвація доходила до 35 грн. за долар. Валюта зникла з банків та обмінних пунктів — розквітла спекуляція. Основні групи товарів здорожчали на 50-150%.


4. Збільшення мінімальної зарплати і соцвиплат


У 2014-му тодішній міністр фінансів Олександр Шлапак обіцяв з настанням 2015 року підвищення виплат населенню. Однак насправді уряд заморозив індексацію мінімальних зарплат та пенсій до грудня 2015-го. Мінімальна зарплата нині становить 1218 грн., пенсія — 949 грн. Обсяг споживчого кошика не переглядався з 2000 року.  


5. Зменшення тарифів для населення


Уряд обіцяв знизити тарифи на газ, електроенергію та комунальні послуги щонайменше вдвічі. Жодного зменшення не відбулося — Кабмін мотивує це вимогами МВФ. У різних регіонах України тарифи для населення зросли у 3-7 разів.

 

6. Забезпечення видобутку українського газу по 70-100 доларів за кубометр

 

Будучи представником опозиції, Яценюк зазначав, що «кожен українець повинен отримувати газ українського видобутку, вартість якого 70-100 доларів США. Адже населення споживає 18 млрд. кубометрів газу на рік, а ми добуваємо 20 млрд. кубів. Але цей газ вам не віддають, його продають промисловим підприємствам по 300-400 доларів, а різницю кладуть собі в кишеню. Тоді цю різницю українські олігархи відправляють до офшорних зон, де зберігаються їхні кошти». Ставши Прем’єром, Яценюк більше не згадує про український газ, лише вимагає зменшити російську частку в тих обсягах палива, які Україна закуповує за кордоном. При цьому збити ціну на газ йому істотно не вдається — ціна за газ протягом І кварталу 2015 року становила 365 доларів за «куб».  


 7. Безкоштовні протези для бійців АТО


Яценюк 4 лютого 2015-го пообіцяв ввести грошові виплати для бійців АТО, що потребують протезування. Сума виплат мала становити 609 тис. гривень для лікування за кордоном. Раніше аналогічну суму розглядали як компенсацію родинам тих, хто загинув на війні.

На практиці бійці спочатку мають довести, що дійсно були в АТО. Їм дуже часто відмовляють як в отриманні статусу учасника бойових дій, так і в оформленні інвалідності. Гроші на лікування та протезування, як і раніше, збирають волонтери.

Що стосується сімей загиблих, то не тільки вони не отримують компенсації, а й самі бійці часто не бачать заробітної плати.

 

8. Побудова «Стіни» на кордоні з РФ


Перший етап будівництва «Стіни» на кордоні з РФ Прем’єр обіцяв завершити іще до 30 вересня 2014-го. Проте хоча на сьогоднішній день на проект витрачено вже 163 млн. грн., він надзвичайно далекий від завершення. Активна фаза робіт відновилася нещодавно, тепер передбачається, що спорудження захисних укріплень розтягнеться на кілька років. Також Яценюк вніс уточнення у попередній задум: за його словами, класичної стіни на кордоні не буде — бо за нею треба буде наглядати, а розширення особового складу Прикордонної служби не входить в плани уряду.


9. Наповнення державної казни грошима олігархів


Улітку минулого року Яценюк обіцяв «витрусити» з олігархів кошти на відновлення та розвиток країни. Рік по тому він не згадує про свій амбітний намір. Новий план поповнення казни полягає у приватизації державних підприємств. За Прем’єрства Яценюка оголошена наймасштабніша приватизація: Фонд держмайна повідомляє, що у липнi-вереснi на продаж будуть виставлені частки українських обленерго та теплоелектроцентралей, а також частина акцій Одеського припортового заводу. Проте приватизація державних монополій загрожуватиме безпеці держави. Передача стратегічних ресурсів у руки двох-трьох кланів сприятиме подальшій олігархізації країни.


10. Боротьба з корупцією


У грудні 2014-го Яценюк заявив, що вже поборов корупцію «на макрорівні».

Проте недавні соцопитування показали збільшення кiлькості респондентів, котрі позитивно відповідають на питання, чи наявна в Україні корупція (з 60% до 80%). А міжнародна консалтингова компанія Ernst & Young відвела Україні 7-ме місце в антирейтингу найбільш корумпованих європейських країн (для прикладу, Литва опинилася на 21-й сходинці, Польща — на 23-й, Естонія — на 32-й). У світовому корупційному рейтингу Україна посідає 142-ге місце зі 175 можливих. Значно кращими є справи у Молдови (103-тє місце), Білорусі (119-те) та Казахстану (126-те).

Неподолана корупція стала одним iз чинників, що призвели цього року до відмови Україні у скасуванні візового режиму.

 
 

Повернутися
09.07.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...