Чи потрібно обрізати виноград влітку

Перш, ніж говорити про літню обрізку винограду, кілька слів про те, як починає сезон ця рослина. В наших широтах сокорух у винограду відзначається на початку — середині квітня. У цей момент у багатьох садівників лоза знаходиться ще під укриттям. Всередині створюється парниковий ефект, а температура піднімається значно вище, ніж «на вулиці». У результаті процес вегетації під укриттям прискорюється. І перший етап проходить без світла, що негативно позначається на розвитку рослини.

Часом виноград відкривають вже в той час, коли бруньки прокинулися і на лозі з’явилися паростки. Першими прокидаються найсильніші бруньки, які дають найбільш потужні пагони.

Якщо запізнитися з відкриттям, а потім відразу залишити лозу під сонцем, то ніжні паростки можуть просто згоріти. Замість загиблих розпустяться сплячі, «запасні» бруньки, але вони вже не будуть такими сильними, як перші. Тому дуже важливо вчасно відкрити виноград навесні.

 

Повернутися
02.07.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...