Абрикоси можуть рясно родити і у нас!

Три відра  абрикосів вдалося зібрати у власному саду Петру Гузьо із села Великі Гаї, що неподалік Тернополя.  Деревце сорту «Ветеран Севастополя» плодоносить у чоловіка вже третій рік. За словами пана Петра, кому із знайомих дав поласувати домашніми абрикосами, усі просять щепок.

– Абрикоси чималенькі – 65-85 грамів важить один плід, – розповідає Петро Гузьо. – Сорт морозостійкий, зимові стрибки температур  аж ніяк не позначилися на його врожайності. Придбав саджанець в одного знайомого садівника. Хоча в багатьох людей і досі зберігся стереотип, що абрикоси добре ростуть лише на Півдні, однак це неправда. Мої абрикоси тому підтвердження. «Ветеран Севастополя» – ранньостиглий сорт, після нього в мене починають плодоносити абрикоси «Червонощокі». Назва сорту говорить сама за себе: плоди золотисто-помаранчеві з червоним відтінком, соковиті, ніжні, з кислуватим присмаком.

Петро Гузьо розповідає, що ще з дитинства мріяв мати власний сад. Маленьким хлопчаком часто забігав до колгоспного саду, де порався дід Іван Матичак, щоб послухати його розповіді. У селі люди жартома називали діда Мічуріним.

– Дід дуже цікаво розповідав, як доглядати за деревами, як правильно їх щепити, – згадує чоловік. –  На початку 80-их років колгоспний сад безжально винищили. Саме тоді у мене з’явилася мрія мати свій, бодай невеличкий, сад.

Коли Петро Гузьо переїхав у власний будинок у Великих Гаях, відразу взявся облаштовувати сад. Викопував у посадці дички і сам щепив. Так у чоловіка з’явилися яблуні сортів «Циганка», «Семеринка», «Паперівка»… Згодом купив саджанці «Слава переможцям», «Кальвін сніжний», «Аскольд», «Русавка», «Білий налив», груші – «Кюре», «Парижанка, «Улюблена клапа», «Конференція», «Десертна», сливи, вишні, черешні, абрикоси…

– Торік мав цікаву оказію з онуками, – розповідає Петро Гузьо. – Завжди застерігаю їх, щоб не рвали зелені плоди.  А якось вдосвіта, як завше, виходжу в сад, щоб все оглянути, пройтися поміж деревами, дивлюся – абрикоси на нижніх гілочках місцями пошкоджені. Приглядаюся ближче, а вони понадкушувані. Як згодом з’ясувалося, онуки, щоб не порушити моїх застережень, залазили на табуретку і пробували на смак абрикоси, не зриваючи їх…

Петро Гузьо щороку поповнює колекцію плодових дерев. Цієї осені хоче висадити кілька сортів  солодкого винограду.

Поради від Петра Гузьо з догляду абрикосів:

– абрикоси бажано садити у сонячному, затишному місці, захищеному від вітрів і протягів;

– від лишайників і мохів обробляти  дерева 4- або 6-відсотковим розчином залізного  купорусу: 500 грамів розвести в 10 літрах води і обприскувати. Робити це потрібно, щойно зійшов сніг, коли ще не відкрилися бруньки. Щоб знищити хвороби, за два тижні до цвітіння і після цвітіння обприскую деревця препаратом «Бі-58» або «Хорусом»;

– у період формування плодових бруньок наприкінці липня – на початок серпня підживлюють абрикоси курячим послідом: відро розвести у 8-10 відрах води, настояти два-три дні, а потім полити дерева. Підживлювати треба щороку і тоді гарний урожай гарантований.

–  Найбільше абрикоси потерпають від плодової гнилі. Вона проявляється в літньо-осінній період, при формуванні та достиганні плодів. На них з’являються бурі плями, що швидко ростуть і охоплюють весь плід. Поверхня уражених плодів, що зморщуються і засихають, вкрита попелясто-сірими подушечками. Збудники хвороби поширюються конідіями. Джерело інфекції – грибниця в уражених пагонах і муміфікованих плодах.  Після цвітіння уражені частини дерева обов’язково треба вирізати, оскільки через два тижні починає виділятись камедь, в якій знаходяться спори збудника хвороби, а тому триває ураження дерева. Для визначення зони ураження необхідно розрізати кору, відвернути її та виділити ділянки хворої частини (вона коричнева) і здорової (світло-зелена). Уражені хворобою частини дерева слід знищити за межами саду, рани замазати садовим варом;

– восени треба зняти засохлі плоди, згребти з ґрунту листя і побілити штамб 20-відсотковим розчином високоякісного вапна з додаванням 3-4-відсоткорвого мідного купоросу і 1 кг жовтої глини на 10 літрів води. При необхідності провести зимову санітарну обрізку дерев, а рано навесні повторити побілку штамбу – це зменшить проникнення інфекції.