Тернопільські розумники зроблять репетиторів безробітними?

У Тернополі розробили проект, який допомагає учням у підготовці до ЗНО. Школярі та усі охочі можуть отримувати знання з навчальних предметів у зручний для них час на освітньому порталі «Академія» http://academia.in.ua/ Команда «Академії» розробила безкоштовні онлайн-матеріали для підготовки до ЗНО. Користувачам пропонують онлайн-курси, складені відповідно до програм ЗНО, які містять велику базу тестів і теорії, онлайн-ігри, твори. Також є конспекти уроків для вчителів. Розробляли проект викладачі і кращі студенти та випускники Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка.

«Про захмарні ціни на послуги репетиторів, а іноді досить сумнівної якості, у народі ходять легенди. Пересічний учень чи його батьки запопадливо викладають від 50 грн. до 20 у. о. за годину навчання, гадаючи, що таким чином гарантовано отримають якісні знання. Але лише від бажання учня здобути ці знання залежить їх якість», – розповіла волонтер проекту, автор курсу з німецької мови Оксана Брикайло.

Дівчина пояснила, що команда постійно слідкує за графіками ЗНО і старається вчасно інформувати учнів про різні нововведення, цікавинки і події. Публікуватися на сайті можуть усі охочі, котрі володіють якісними матеріалами і готові ними поділитися.

«Навчання на освітньому порталі «Академія» особливо підходить  тим людям, які прагнуть змін, які не будують своє життя за усталеними шаблонами, а виходять за їх рамки, або іншими словами, онлайн-навчання призначене для саморозвитку  та самовдосконалення особистості. За весь час «Академію» відвідали 3094398 людей. Більшість – українці, є і відвідувачі з-за кордону», – поділилася Оксана Брикайло.

 
 

Повернутися
02.07.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...