Енергетична верба: і газ заміннити зможе, і заробити допоможе

 

Пригадуєте «бородатий» уже анекдот про те, що ціна на газ Україні встановлюються в залежності від незалежності?.. В кожному жарті, як відомо, є лише частина жарту. Все решта — сумна правда… Отримали  рахунок за газ і тепло й не знаєте, за що хапатися — за ґралі чи валер’янку? Беріть в руки… лопату! І мерщій на город — садити вербу. Але не просту — енергетичну. Вона вам і оселю обігріє, і з «газової голки» зіскочити допоможе. Як так, запитаєте ви? Читайте далі — зараз ми про все вам розповімо…  

 

Тепло, подароване… вербою


— Висока ціна на російське блакитне паливо вчить Україну економити за рахунок альтернативних джерел енергії, — пояснює експерт з енергетичних питань Андрій Закревський. — Адже не секрет, що «газові війни» з року в рік набирають обертів і очікувати «хеппі-енду» у цих питаннях не варто. Натомість на альтернативних джерелах енергії можна не тільки заощадити, але й заробити. Власне, саме для того, аби вивчити досвід  вирощування та викристання енергетичної лози, я нещодавно відвідав Волинь, де спілкувався з генеральним директором «SALIX energy» Іриною Гнап. Волинь недаремно називають «батьківщиною» вітчизняної біоенергетики:  агро-енергетична компанія «SALIX energy» працює на ринку біоенергетики з 2010 р., вирощуючи у промислових масштабах енергетичну вербу у цьому регіоні. Верболозом там уже засадили дві тисячі гектарів, щепи вистачить, щоб обігріти протягом опалювального періоду невеликий районний центр!  

Догляд за цією культурою мінімальний, - каже Андрій Закревський. – Сієш один раз, а потім протягом 25-28 років тільки жнеш. Верба садиться на землях, непридатних для сільськогосподарського використання і дуже непримхлива для землеробства.«Врожай» деревини можна збирати хоч кожен рік під кінець осені.  Дрібнити її на щепу, закидати у твердопаливні котли і насолоджуватися недорогим теплом. Проста арифметика: достатньо засадити вербою 70 соток землі, аби цілий рік забезпечувати енергією будинок площею 200 кв. м! Лише за перший рік з одного гектару можна зібрати 48 кубів вербової тріски. Собівартість вербової тріски — 240грн/куб, а дрова обходяться у 600 грн/куб. Не варто чекати «подачок» від держави, можна ростити своє майбутнє своїми ж руками… В Україні стоїть «порожняком» велика кількість земель не сільськогосподарського призначення. Чому б не задіяти їх під енергетичну вербу? Тож не дивно, що її вже починають культивувати: на Волині, на Прикарпатті, у Львівській області і навіть на Харківщині. На Тернопіллі одним із перших засіяв цю культуру фермер із села Ангелівка Тернопільського району Олег Яциковський.  Для старту, каже Андрій Закревський, я планую закупити для рідного уже для мене Швейкова, що на Монастирищині, 10 тисяч саджанців енергетичної лози. Замість нарікати на високі ціни на газ, можна засадити землі енергетичною вербою. Це дасть можливість і зекономити на опаленні, і створить нові робочі місця.   


Салікс — не сало, але користі з нього чимало


Енергетична верба — це рослина, яку вивели вчені шляхом селекції. Вона невибаглива до якості ґрунтів, має значну тепловіддачу. В Україні це порівняно нова традиція, бо завжди використовували як енергоносій звичайні дрова. Але нині палити деревиною - все одно що купюрами. Біорослини набагато дешевші.

Відомо майже 20 видів швидкорослих культур, які використовують для одержання енергетичної біомаси. У кліматичній зоні, де розмішена Україна, найкраще підходить верба сорту салікс, або Salіx Vіmіnalіs. Ця рослина використовується для виробництва палива також у таких країнах, як Великобританія, Швеція, Польща, Данія. Перевага цього виду верби - швидкорослість. Дає річний приріст деревини близько 12 т/га. Чималі плантації верби енергетичної розташовані у синьо-жовтій Швеції: там площі її доходять до 20 тис. га, а у Польщі вербу вирощують на територіях близько 6000 га.

Отже, салікс — це сировина. Що ж є продуктом її переробки? Просто подрібнена рослина, такий ніби щільний хмиз. Вербову біомасу спалюють так само, як вугілля або дрова. Її можна використовувати на теплостанціях і промислових підприємствах як паливо для генераторів з метою вироблення електроенергії. У тому числі підходить верба й для твердопаливних котлів у системах побутового опалення.

Виробництво теплової й електричної енергії з вербового палива, як підрахували фахівці, приблизно удвічі дешевше, якщо порівнювати з використанням для тієї ж мети природного газу, а надто - російського, нині для нас взагалі найдорожчого в світі. Природне ж паливо, «видобуте» за допомогою енергетичної верби, дасть не лише дохід аграріям. Вчені екологи підрахували: гектар плантації енергетичної верби щорічно забирає з повітря приблизно 200 т вуглекислого газу. Стільки ж викидають в атмосферу за той же проміжок часу 100 автомобілів. Тобто вона сприяє очищенню атмосфери від зайвих сполук, запобігає парниковому ефекту. Ступінь виснаження ґрунту вербою в три–п’ять разів менший порівняно iз зерновими культурами. Окрім цього, приблизно 60—80% поживних речовин на плантаціях із енергетичною вербою повертається назад у ґрунт разом із опалим листям.  Крім того, енергетичний верболіз також ефективний для рекультивації й збагачення неякісних ґрунтів мікроелементами, живильними речовинами, запобігання їх ерозії, поліпшенню екології довкілля.

Поки що за вербу беруться прогресивні фермери-одинаки і вчені, але дуже швидко нею зацікавляться й крупні агропідприємства. Бо так є у Європі — а, отже, скоро ця мода дійде і до нас.

 

Повернутися
25.06.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...