Надивившись кіно, змусили чоловіка рити собі могилу

Як розповів заступник начальника Теребовлянського райвідділу внутрішніх справ Степан Яворський, до них із заявою про нанесення тілесних ушкоджень звернувся житель села Ласківці Теребовлянського району.

Маючи зуб на односельця, троє молодиків із Ласківців вирішили відімстити. Молоді хлопці (22, 23 і 25 років) «образилися» на 40-річного працівника фермерського господарства за те, що він розповів фермеру про їхню причетність до крадіжки металобрухту.

Першим кроком помсти було викрадення. Серед білого дня чоловіка підстерегли у центрі села, заштовхали до «Жигулів» одного з гоп-компанії, і, погрожуючи зброєю, вивезли до лісосмуги. Там знущання продовжились – один з бандитів навіть вистрелив у жертву з пневматичного пістолета. Потім, давши лопату, лиходії змусили чоловіка копати собі могилу. Протистояти трьом потерпілий не міг.

Від хвилювань та фізичного болю він втратив свідомість. Лише тоді бандюги зупинилися. Непритомного сфотографували на камеру мобільного. Навіщо, самі не знають. Кажуть, таке бачили у фільмах. Потім всадили жертву у машину і відвезли додому.

Зі слів Степана Яворського, правоохоронці встановлюють усі обставини злочину. Міліціонери вилучили в зловмисників пневматичні пістолет та рушницю. Вирішується питання про обрання підозрюваним міри запобіжного заходу. Щодо них розпочато кримінальне провадження за частиною другою статті 146 Кримінального кодексу – незаконне позбавлення волі або викрадення людини. Санкції статті передбачають покарання у вигляді обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на той самий строк.

 

Повернутися
25.06.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...