Анекдоти № 21

— Ви чули, Путін запізнився до Папи Римського на годину!

— Правду кажучи, Путін і до Всевишнього вже щонайменше років на два запізнюється.

* * *

Путін запізнився на прийом до Папи Римського на 70 хвилин. Весь цей час Папа нервово мугикав «ла-ла-ла»...

* * *

Короткозорість — це не хвороба, а дар. Хочеш – впізнаєш людей на вулиці, хочеш — ні.

* * *

Кажуть, руйнувати набагато легше, ніж створювати. Але чому ж тоді зайва вага руйнується значно важче, ніж створюється?!

* * *

Анонс.

У продаж надходить книга-фентезі «Як червоний диплом і золота медаль допоможуть тобі в житті».

Криза — це коли ти чекав, що ось-ось почнеш жити добре, а потім зрозумів, що добре ти жив раніше.

* * *

«Велика вісімка» (G-8) розділилася на G-7 і одне велике «г»...

* * *

У Німеччині відбувся саміт країн у форматі G-7.

Вигнаний із «Великої вісімки» Путін на зло всім у гордій самотності провів у Кремлі саміт «Х-1».

* * *

Учора поправ джинси. Teпep y мене є чисті джинси, чистий тeлeфон і невеликий досвід у відмиванні грошей.

* * *

МЗС Росії заявляє, що НАТО на Донбасі використовує бомбардувальники «Стелз». А що їх ніхто не бачив — то це й зрозуміло, вони ж «невидимки»!

* * *

При знятті з депутата недоторканності у нього з’являється невловимість

Я не розумію, чому Ленін у 54 роки був «добрий дідусь Ленін», а Путін у 63 — «молодий і енергійний лідер»?

* * *

Програмі «Фотошоп» цього року виповнюється 25 років.

Ну, насправді виповнюється 38, але виглядає вона на 25.

* * *

Путін дав доручення своєму уряду розробити програму зменшення смертності в країні. Цікаво, чи вистачить сміливості авторам цієї програми внести пункт «вивести з України російські війська і «добровольців»?

* * *

— Ти така красива!

— Та ти просто хочеш затягнути мене в ліжко.

— ...І розумна теж.

* * *

Жителі Криму і Донбасу, які кричали «Путін, прийди!», думали, що в них буде не життя, а свято. Тепер у них і справді не життя, а суцільний Х*лоувін.

* * *

Папу Римського запитують:

— Чому ви не вигнали диявола з Путіна?

— Ага, Путін поїде, — а диявол залишиться...

* * *

Російські футболісти вийшли на поле захищати честь країни. А треба було просто грати у футбол.

* * *

На сповіді:

— Сину мій, ти відрікся від сатани?

— Не можу, святий отче, у мене з нею троє дітей.

* * *

Коли кіт треться об ваші ноги, не лестіть собі — точно такі ж відносини в нього з відром для сміття.

 

Повернутися
18.06.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...