Слава за славень!

«Патріотична весна» принесла перемогу 10-річній Галинці Вакуленко із села Більче-Золоте Борщівського району. Дівчинка стала переможцем конкурсу на найбільш оригінальне виконання гімну України, який відбувся в рамках національного проекту «Ми – українці!». Взяти участь у конкурсі мали можливість батьки й вихованці дитячих будинків сімейного типу та прийомних сімей з усієї України, тому претендентів на перемогу було чимало, пише прес-служа департаменту освіти і науки ТОДА.

Галинка вразила глядачів і журі своїм талантом, оригінальністю подачі та емоційністю, здобувши почесне третє місце серед усіх конкурсантів. Тендітна дівчинка у військовій формі та важкій металевій касці, з-під якої зворушливо виглядав віночок із квітів та стрічок в тонах українського прапора, виконала національний гімн на фоні трагічних подій Євромайдану.

Нагородження переможців відбулося в місті Києві в День захисту дітей. За свій вокальний талант, патріотизм, зворушливість виконання, щирість та відвертість емоцій Галя отримала диплом ІІІ ступеня та грошову винагороду. Дівчинка вперше побачила столицю України, познайомилася з дружиною Президента України Мариною Порошенко, членами журі, телеведучою Дашею Малаховою, іншими конкурсантами, чудово заспівала пісню на столичній сцені.

Досягти такого успіху Галинці вдалося завдяки підтримці прийомних батьків Лесі та Володимира Равлюків, які постійно намагаються розвивати та вдосконалювати творчі здібності талановитої дитини. Так, Галя не лише гарно співає, а й танцює, грає на фортепіано в Більче-Золотецькій школі естетичного виховання.

 
 

Повернутися
18.06.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.