Поки старенька поралася на городі, у її хату заліз злодій

Із заявою про крадіжку до співробітників Чортківського райвідділу внутрішніх справ звернулася 76-річна мешканка села Переходи. Жінка повідомила, що з її помешкання невідомий зловмисник викрав усі заощадження, а це 27 тисяч гривень.

На місце пригоди одразу ж виїхала слідчо-оперативна група. Проведеними оперативно-розшуковими заходами працівники міліції встановили особу крадія. Ним виявився 41-річний мешканець одного з сіл району.

Як розповів начальник Чортківського райвідділу внутрішніх справ Валентин Юрчак, чоловік в минулому вже притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів, однак продовжував коїти протиправне.

До сусіднього села чоловік приїхав у пошуках заробітку. Побачив, як старенька пенсіонерка пішла на город. Скориставшись відсутністю господині, зловмисник зайшов на подвір’я. Через відчинене вікно проник до будинку. В шафі під одягом злодій знайшов усі пенсійні заощадження старенької – 27 тисяч гривень.

Гроші крадій став витрачати того ж вечора – на таксі поїхав до райцентру, відвідував розважальні заклади, випивав.

Міліціонери затримали злодія. Той у скоєному зізнався.

 

Повернутися
18.06.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.