Пенсіонери на Тернопільщині стали багатшими… на… 30 гривень!

Пенсія в області не велика, але її виплачують вчасно. У цьому переконує керівництво Пенсійного фонду України в області.

Пенсія зросла на… 30 гривень

 За даними ПФУ в Тернопільській області, своєчасно і в повному обсязі свої пенсії в першому кварталі року отримали понад 302 тис. пенсіонерів. Сума видатків на виплату пенсій склала 1,225 млрд. грн., що на 24,8 млн. грн. (2,1%) більше, ніж за відповідний період минулого року. Із загальної чисельності пенсіонерів 80,7% осіб одержують пенсію за віком, 11,9% – по інвалідності, 4,6% – по втраті годувальника, 1,9% – за вислугу років, 0,9% – соціальні пенсії, повідомляє прес-служба ТОДА.  

– Власними коштами на виплату пенсій область забезпечена на 43,3% від потреби, за березень – 45,3%, - зазначає в. о. начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Анастасія Якубовська.

Середній розмір пенсійної виплати в області становить 1307 грн., що більше до відповідного періоду минулого року на 2,4% або на 30,95 грн.

Працюючим пенсіонерам урізали пенсії

Станом на 1 квітня 2015 року на обліку в органах Пенсійного фонду України в області перебувало понад 43 тисячі працюючих пенсіонерів (14% загальної чисельності).

За результатами нарахування пенсій, на квітень обмежено розміри пенсій, їх кількість зменшилась майже на 10 тисяч.  «Урізану» пенсію отримують 9645 працюючих пенсіонерів, що становить лише 3,3% від загальної чисельності пенсіонерів і 21,3% від кількості працюючих пенсіонерів. Також пенсію обмежено 208 науковцям, які продовжують працювати на наукових посадах. Виплата пенсій здійснюється у розмірі 85% призначеного розміру пенсій, але не менше 150% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, на сьогодні це 1423,50 грн.

Припинено виплату пенсій і 828 особам, які продовжили працювати на спецпосадах.

 На одного працюючего – півтора пенсіонера

В області меншає офіційно працевлаштованих працівників. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року їх чисельність зменшилась на 6,9 тис. чоловік і становить трохи більше 185 тисяч осіб. Натомість спостерігається тенденція щодо збільшення кількості пенсіонерів, які припадають на одного працюючого. Якщо у 2005 році цей показник складав 1,2,  у 2010 році – 1,4, то станом на 2015 рік – 1,5. Тобто один працюючий утримує 1,5 пенсіонера.

 

Повернутися
11.06.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...