За велінням громади, за рішенням ради…

Верховна Рада дозволила містам та селам  об’єднуватись самостійно.

За відповідне рішення проголосували 265 нардепів.

Депутати ухвалили в цілому закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», що дозволяє та врегульовує добровільне об’єднання територіальних громад суміжних сіл, селищ і міст.

Рішення про об’єднання з іншою громадою приймається місцевою радою за поданням голови села або міста. Останній перед тим протягом 30 днів розглядає ініціативу про об’єднання.

Водночас, у законі йдеться про обов’язковість громадського обговорення ініціативи про об’єднання, порядок якого визначає також місцева рада.

Також Верховна Рада також ухвалила закон про засади державної регіональної політики.

Вказані закони називають основою адміністративно-територіальної реформи в Україні.

За словами виконавчого директора Асоціації малих міст  Валентини Полтавець, малі населені пункти не повинні боятись такого “добровільного об’єднання”, а навпаки, мають бути зацікавлені у ньому. Адже село, де живе 100 осіб, не може так само утримувати повноцінну сільську раду, як село, де є 5000 жителів. “Законопроект передбачає, що кожне село, яке є членом об’єднання, матиме свого старосту, який вирішуватиме дрібні питання, надаватиме деякі адміністративні послуги. Наприклад, ті ж довідки. Тому боятись, що за довідкою доведеться їздити за 50 кілометрів, не варто”, – каже Валентина Полтавець.

 Територіальні об’єднання громад матимуть повноваження, як міста обласного підпорядкування, — зазначає експерт Реанімаційного пакета реформ Іван Лукеря. Це буде стимулом для економічного зростання цих територій. Нині багато підприємств зареєстровані в обласних чи районних центрах, а фактично працюють на території, яка належить сільським радам. Податки вони платять там, де зареєстровані. Коли закон про добровільні об’єднання громад набуде чинності, вони зможуть реєструвати підприємства в себе. Відповідно, 10% податку на прибуток лишатиметься у них. Зрештою, кільком населеним пунктам, об’єднавшись, легше набрати штат кваліфікованих людей, які займатимуться залученням інвестицій та розвитком територій, ніж кожен з них має платити зарплату сільському голові, секретарю, сякому-такому юристу... Такий шлях уже пройшли Польща та Словаччина – і це дало дуже позитивний результат”.