Звернення Андрія Закревського №20
Ми з вами — громадяни України. Чи ви колись замислювалися, що це насправді таке? Я та мої колеги з видання «Яблучко» — так. Громадянин – це не той, хто щомісяця приходить в банк по зарплату. Громадянин – це той, хто робить щось для країни, створює її, працює щодня, допомагає людям, з якими він бачить своє спільне майбутнє. Громадянин — це той, хто готовий розділити відповідальність за свою країну і готовий на жертви заради спільних інтересів. Хай навіть ці жертви на перший погляд доволі незначні. Скажімо, я принципово не даю хабарів даївцям. Для людини, котра проводить за кермом дві третіх часу, зізнаюся, це дуже складно. Але це мій свідомий вибір. Наша журналістка не може записати дитину в садок, бо принципово проти «позолотити ручку» кому слід. ЇЇ колега, працівник видання Галина Бабій пройшла всі кола лікарняного пекла, бо не «задобрила» лікаря хабарем. Кожен повинен нести відповідальність за свою країну. Навіть якщо вона, ця відповідальність, виводить тебе із зони комфорту. Я, Андрій Закревський беру на себе відповідальність. Я як громадянин України маю своє бачення, свою позицію щодо того, як має розвиватися наша країна, яким хочу поділитися з вами, шановні читачі. Гасла, які ви прочитаєте у нинішньому випуску видання «Яблучко» — не творчий вимисел. Вони мною не лише написані, а й вистраждані. Я так живу. А ви?
← Повернутися
