Анекдоти № 19

Блондинка прийшла в автосалон і звертається до продавця:

- Доброго дня, я б хотіла придбати “Рено”...

- Модель?

- Ні, домогосподарка. Але за комплімент дякую!

* * *

Чоловік сказав, що я розумниця, красуня! І не важливо... чий чоловік сказав!

* * *

Дві блондинки сваряться:

- Не корч із себе леді! Ти навіть не знаєш свого родоводу, хто твої бабуся і прабабуся!

- Це правда, про мою бабусю говорять різне. Стверджують навіть, що моя бабуся - це ти!

* * *

Підходжу до автостоянки і очам не вірю - молоденька блондинка заливає масло в двигун! Думаю: дожилися. Підходжу ближче - ні, усе гаразд, заливає масло в бачок омивача скла...

* * *

Чоловіки! Сперечатися з блондинкою - все одно що намагатися втопити воду, спалити вогонь, закопати землю, зловити повітря. Тому давайте краще будемо тамувати спрагу, грітися біля вогню, любити землю і насолоджуватися життям!

* * *

Моя дівчина сказала: «Мені б хотілося, щоб ти був більше схожий на мого колишнього».

«Добре», — відповів я і кинув її.

* * *

Після вбивства поліція першим ділом з’ясовує, чи причетний до злочину чоловік або дружина жертви. І, власне, це все, що потрібно знати про шлюб.

* * *

— Мені не подобаються в тобі дві речі.

— Які?

— Підборіддя.

* * *

Якось у мудреця запитали, чи зможуть гроші зробити його щасливішим. «Гаразд, давай сюди свою заліковку», — відповів мудрець.

* * *

Путін зовсім не заплющує очі на беззаконня, які чиняться в Росії, — це він мружиться від задоволення .

* * *

Зустрiчаются двi блондинки. Одна — другiй:

— Прикинь, подруго, я навiть не знала, що для того, щоб зв’язати один светр, потрiбно трi вiвцi!

Друга вiдповiдає:

— А я й не знала, що вiвцi в’язати вмiють.

* * *

Cуддя каже:

— Згідно з вашою скаргою, обвинувачений сказав, що ви — дурень. Це правда?

— Чиста правда.

— Тоді на що ви скаржитеся?

* * *

У музеї проходить виставка живопису сучасного художника.

Відвідувач:

— А чому на цих картинах нічого не зрозуміло?

— Ну, художник так бачить світ.

— Тодi нехай купить собі окуляри.

* * *

Один приятель запитує в iншого:

— А де твоя теща?

— На аукцiонi. —

І скiлько ти думаеш за неї отримати?

* * *

Із виступу Володимира Путіна:

— Я не збираюся залишатися довічним президентом, як про це плещуть злі язики...

Незабаром відбудеться коронація!

* * *

У магазині туристичного спорядження:

— Скажіть, будь ласка, у вас у продажу є компаси?

— Так, ідіть два відділи на північний захід, а потім третій поворот на схід.

* * *

Пограбували квартиру народного депутата. За словами депутата, у нього нічого не зникло. А от у його безробітної дружини було вкрадено 2 мільйони доларів.

 

Повернутися
04.06.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.