Гроші на… дим

11,5 млн. українців частину своїх пенсій, зарплат та стипендій витрачають на цигарки. Активними курцями є третина молодих людей віком від 18 до 25 років. Кожен другий узалежнений від тютюну свою першу цигарку викурив у віці до 12 років. В Україні тютюнопаління стає опосередкованою причиною смерті осіб віком понад 35 років у кожному п’ятому випадку.

«25 — прогресування стількох хвороб можуть пришвидшити цигарки», - підрахували у ВООЗ. Передусім йдеться про серцево-судинні, легеневі і онкологічні. Їх же вони можуть спровокувати. Кожен другий курець помирає через хворобу, якої міг би уникнути, якби розпрощався зі згубною звичкою. Міжнародна агенція з вивчення раку двічі виступала із заявою, що речовини, які містяться у тютюновому димі, є канцерогенами і можуть викликати рак губи, язика, гортані, трахеї, бронхів, стравоходу, шлунка, підшлункової, печінки, сечового міхура, нирки, матки та інших органів. За словами д.м.н., професора Володимира Анісімова, “33% всіх ракових захворювань пов’язані з тютюнопалінням”. А ще відмовившись від шкідливої звички, можна суттєво зекономити. Пачка цигарок коштує 15-20 гривень. Якщо викурюєте за день пачку (а так робить більшість курців), витрачаєте за тиждень від 105 до 140 гривень. За місяць — 450-600. За рік — від 5500 до 7300 гривень!

 

Повернутися
04.06.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...