Анекдоти № 18

— Ніщо не заспокоює так, як міністри, які дрімають на засіданні уряду. Адже якщо вони можуть дозволити собі спати, значить, все добре?

— У них — так.

* * *

Новини російського телебачення:

У Росії порушили кримінальну справу проти українських військовослужбовців за те, що вони незаконно перетнули кордон РФ, прокралися в Тольятті і викрали двох спецназівців ГРУ.

* * *

Лікар: Курили коли-небудь?

Пацієнт: Не курив і не пив ніколи!

Лікар: Ех, і не встигнете тепер.

* * *

Журналісти запитують Путіна:

— Ви знаєте, що на Донбасі в полон потрапили два російські спецназівці з частини, дислокованої в Тольятті?

— А немає такого міста, — гигикнув Путін, натискаючи червону кнопку.

* * *

Кожна мати знає: дитина затихла — чекай біди. Але у мене їх двоє! Вони виробили хитру стратегію: поки один чинить якусь капость, другий шумить для відволікання уваги.

* * *

Путін звернувся до російських силовиків:

— Значить так: хто не поїде відпочивати в Крим — поїде у відпустку на Донбас!

* * *

Небачене досягнення російського туристичного менеджменту: у Криму відпускників менше, ніж на Донбасі.

* * *

В одеській аптеці:

— У вас є засіб для вирощування волосся?

— Є.

— Дієвий?

— Таки не те слово! Ви бачите за касою людину з вусами? Так це моя Сара! Вона намагалася відкрити пляшечку зубами.

* * *

— Вам вино якого географічного походження?

— Мені вино географічного походження «до 50 гривень».

* * *

Чим менше дівчина схожа на принцесу, тим сильніше вона мріє зустріти принца.

* * *

Якось мені заборонили сфотографувати фреску «Ісус виганяє торговців із храму», тому що фотозйомка в храмі — платна.

* * *

Кажуть, коти лягають на хворе місце. Сьогодні моя кицька лягла на мій гаманець. Вона ще ніколи не вгадувала так точно.

* * *

Найдорожчі у світі феєрверки запускає Росія. З космодрому «Байконур».

* * *

Після програшу збірної Росії Південна Осетія і Абхазія не визнали чемпіонат світу з хокею, який відбувся в Чехії.

* * *

Уявляєш, їхала сьогодні в метро, і відразу три молодих чоловіки встали й поступилися мені місцем!

— Ну і як, ти помістилася?

* * *

Скільки жінку не годуй, все одно вона прожує — і знову почне говорити.

* * *

Російським космічним ракетам треба давати конкретні імена, як ураганам.

А то вже незрозуміло, чи то про стару повідомляють, що впала, чи то з новою не вийшло.

* * *

Одесит скаржиться сусідові:

— Моя Сара вічно бідкається: «Мені нічого носити, міні нічого носити!»

— Ой, Моню, я тебе прошу! Дай їй мішок картоплі — і хай собі носить!

 

Повернутися
28.05.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...