Анекдоти № 18

— Ніщо не заспокоює так, як міністри, які дрімають на засіданні уряду. Адже якщо вони можуть дозволити собі спати, значить, все добре?

— У них — так.

* * *

Новини російського телебачення:

У Росії порушили кримінальну справу проти українських військовослужбовців за те, що вони незаконно перетнули кордон РФ, прокралися в Тольятті і викрали двох спецназівців ГРУ.

* * *

Лікар: Курили коли-небудь?

Пацієнт: Не курив і не пив ніколи!

Лікар: Ех, і не встигнете тепер.

* * *

Журналісти запитують Путіна:

— Ви знаєте, що на Донбасі в полон потрапили два російські спецназівці з частини, дислокованої в Тольятті?

— А немає такого міста, — гигикнув Путін, натискаючи червону кнопку.

* * *

Кожна мати знає: дитина затихла — чекай біди. Але у мене їх двоє! Вони виробили хитру стратегію: поки один чинить якусь капость, другий шумить для відволікання уваги.

* * *

Путін звернувся до російських силовиків:

— Значить так: хто не поїде відпочивати в Крим — поїде у відпустку на Донбас!

* * *

Небачене досягнення російського туристичного менеджменту: у Криму відпускників менше, ніж на Донбасі.

* * *

В одеській аптеці:

— У вас є засіб для вирощування волосся?

— Є.

— Дієвий?

— Таки не те слово! Ви бачите за касою людину з вусами? Так це моя Сара! Вона намагалася відкрити пляшечку зубами.

* * *

— Вам вино якого географічного походження?

— Мені вино географічного походження «до 50 гривень».

* * *

Чим менше дівчина схожа на принцесу, тим сильніше вона мріє зустріти принца.

* * *

Якось мені заборонили сфотографувати фреску «Ісус виганяє торговців із храму», тому що фотозйомка в храмі — платна.

* * *

Кажуть, коти лягають на хворе місце. Сьогодні моя кицька лягла на мій гаманець. Вона ще ніколи не вгадувала так точно.

* * *

Найдорожчі у світі феєрверки запускає Росія. З космодрому «Байконур».

* * *

Після програшу збірної Росії Південна Осетія і Абхазія не визнали чемпіонат світу з хокею, який відбувся в Чехії.

* * *

Уявляєш, їхала сьогодні в метро, і відразу три молодих чоловіки встали й поступилися мені місцем!

— Ну і як, ти помістилася?

* * *

Скільки жінку не годуй, все одно вона прожує — і знову почне говорити.

* * *

Російським космічним ракетам треба давати конкретні імена, як ураганам.

А то вже незрозуміло, чи то про стару повідомляють, що впала, чи то з новою не вийшло.

* * *

Одесит скаржиться сусідові:

— Моя Сара вічно бідкається: «Мені нічого носити, міні нічого носити!»

— Ой, Моню, я тебе прошу! Дай їй мішок картоплі — і хай собі носить!

 

Повернутися
28.05.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.