Тим, хто пройшли крізь час…

22 травня на околиці Монастириськ (Березівка)  біля символічного хреста, на місці героїчної загибелі трьох вояків УПА в 1947 році у нерівному бою з більшовицьким червоним гарнізоном – Мирослава Круподри (псевдо Тарас), Василя Галюка (Грім) з села Бариша і Катерини Гуцуляк (Уляна) з села Губин Бучацького району,  відбувся захід, приурочений вшануванню пам’яті українських Героїв.  В шану за загиблими запалили лампадки і поклали живі квіти до символічної могили. Ведучили заходу були Марія Розумна, Василь Могильницький і Оксана Дзяйло.

Панахиду відправили і освятили могилу отці  Монастириських -  УГКЦ Воздиження і животворного Хреста отець Володимир Шуляр, УАПЦ Пресвятої Богородиці отець Олександр Даньків і Дубенківської УГКЦ Пресвятої Богородиці о. Ігор Віхастий.

По закінченні відправи, вище за хрестом, сурмачі заграли «Ой у лузі червона калина». Молодь з прапорами вишикувалася навколо могили у вигляді тризуба, а в цей час учні Монастирської ЗОШ І-ІІІ ступенів  поклали гірлянди Слави до хреста.  

Перед зібранням виступили голови - районної державної адміністрації Марія Павлік, голова районної ради Володимир Данилюк та мобілізований до лав ЗСУ монастириський міський голова Андрій Старух, який прибув у триденну відпустку з тренувального табору.

Мистецьку частину церемонії забезпечили учасники художньої самодіяльності району – чоловічий квартет із Ковалівки , який виконав повстанські пісні -  «Там на горі, на Макіївці», «Йшли ми до бою», «Йшли селом партизани». «У темному лісі» під гітару співав Василь Вдовин із Горішньої Слобідки, соліст районного палацу культури Володимир Панчишин -  «Машингвери-штурмгевери» та «А я живий». Дует у складі Любові Малярської і Тетяни Курило заспівав  «Мамо, не плач», юна  солістка із Велеснева  Наталя Торконяк - пісню «Марія», лемківський хор «Яворина» - «Пливе кача по Тисині».  Елементи бойового гопака показало молоде покоління «Малих гайдамаків». Присягу на вірність Україні виголосили старшокласники.

На останньому слові чотового «Україна понад усе!»  ведучі та всі присутні заспівали  гімн України.
Повернутися
28.05.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.