Тим, хто пройшли крізь час…

22 травня на околиці Монастириськ (Березівка)  біля символічного хреста, на місці героїчної загибелі трьох вояків УПА в 1947 році у нерівному бою з більшовицьким червоним гарнізоном – Мирослава Круподри (псевдо Тарас), Василя Галюка (Грім) з села Бариша і Катерини Гуцуляк (Уляна) з села Губин Бучацького району,  відбувся захід, приурочений вшануванню пам’яті українських Героїв.  В шану за загиблими запалили лампадки і поклали живі квіти до символічної могили. Ведучили заходу були Марія Розумна, Василь Могильницький і Оксана Дзяйло.

Панахиду відправили і освятили могилу отці  Монастириських -  УГКЦ Воздиження і животворного Хреста отець Володимир Шуляр, УАПЦ Пресвятої Богородиці отець Олександр Даньків і Дубенківської УГКЦ Пресвятої Богородиці о. Ігор Віхастий.

По закінченні відправи, вище за хрестом, сурмачі заграли «Ой у лузі червона калина». Молодь з прапорами вишикувалася навколо могили у вигляді тризуба, а в цей час учні Монастирської ЗОШ І-ІІІ ступенів  поклали гірлянди Слави до хреста.  

Перед зібранням виступили голови - районної державної адміністрації Марія Павлік, голова районної ради Володимир Данилюк та мобілізований до лав ЗСУ монастириський міський голова Андрій Старух, який прибув у триденну відпустку з тренувального табору.

Мистецьку частину церемонії забезпечили учасники художньої самодіяльності району – чоловічий квартет із Ковалівки , який виконав повстанські пісні -  «Там на горі, на Макіївці», «Йшли ми до бою», «Йшли селом партизани». «У темному лісі» під гітару співав Василь Вдовин із Горішньої Слобідки, соліст районного палацу культури Володимир Панчишин -  «Машингвери-штурмгевери» та «А я живий». Дует у складі Любові Малярської і Тетяни Курило заспівав  «Мамо, не плач», юна  солістка із Велеснева  Наталя Торконяк - пісню «Марія», лемківський хор «Яворина» - «Пливе кача по Тисині».  Елементи бойового гопака показало молоде покоління «Малих гайдамаків». Присягу на вірність Україні виголосили старшокласники.

На останньому слові чотового «Україна понад усе!»  ведучі та всі присутні заспівали  гімн України.
Повернутися
28.05.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.