На Монастирщині затримали крадія

Тримання під вартою – такий запобіжний захід обрали двадцятишестирічному мешканцю села Горожанка Монастириського району.

Чоловікові інкримінують статтю 185 частину 3 ККУ – крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або що завдала значної шкоди потерпілому.

За словами начальника Монастириського райвідділу міліції Андрія Гожія, до них із заявами про крадіжки звернулося двоє людей. Пенсіонерка, мешканка села Горожанка повідомила, що шостого травня близько 15.30 невідома особа проникла до її житлового будинку та викрала звідти 1562 гривні.

Із заявою про зникнення двох електродвигунів та електрозварки звернувся до райвідділу ще один потерпілий із села Горожанка. Чоловік мешкає на Франківщині, до села приїздить на вихідні. Приїхавши до батьківської хати минулого тижня, побачив, що в будинку побував невідомий, який виніс електроприлади загальною вартістю 5 тисяч гривень.

Після проведення слідчо-оперативних заходів стало відомо, що до обох крадіжок причетний раніше судимий місцевий мешканець, 1988 року народження.

Як з’ясувалося згодом, жінка попросила підозрюваного допомогти на городі. За виконану роботу заплатила йому. Чоловік побачив, куди пенсіонерка віднесла решту грошей і, дочекавшись, коли вона піде з будинку, викрав заощадження.

Що ж до другої крадіжки, то підозрюваний знав, що господар будинку приїздить до села не часто. Віджавши вікно, проник до оселі і викрав майно.

Правоохоронці по селах району розвісили фоторобот підозрюваного, але впіймати його, каже Андрій Гожій,одразу не вдалося. Після крадіжок чоловік сховався у лісі, де зробив собі землянку і жив. Коли зайшов у село, його піймали місцеві мешканці і викликали міліцію.

Чоловіка затримали відповідно до статті 208 КПК і він перебуває в Чортківському СІЗО. Вісімнадцятого травня йому обрали запобіжний захід – тримання під вартою. Правоохоронці підозрюють затриманого ще у вчиненні кількох крадіжок. Триває слідство.

 

Повернутися
28.05.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.