За указом ради, за рішенням громади, або як відбувається територіальна реформа на Тернопіллі
Словосполучення “територіальна реформа» звучало уже стільки разів, що встигло стати «притчею во язицех». Тим не менше, які саме зміни для країни в цілому і нашого регіону зокрема вона передбачає, насправді знає мало хто. Що ж, спробуймо з’ясувати, як саме відбуватиметься на Тернопіллі територіальна реформа.
Область матиме укрупнені райони, а новоутворені територіальні громади — власні бюджети
Тернопільська область нині налічує 17 районів, у яких мешкає 1,107 млн жителів. За концепцією реформи, межі області змінюватись не будуть, але райони мають пройти процес укрупнення. Кожен із районів буде об’єднувати не менше 150 тис. мешканців. Експерти прогнозують, що на Тернопільщині утворяться нові великі райони, з більшими ресурсами та ширшими повноваженнями. Проте, які саме це будуть райони, залежить від рішення обласної ради. Новоутворені територіальні громади та райони отримають більше повноважень та фінансових ресурсів для їх виконання, разом із цим зросте і їхня відповідальність за свою роботу.
Відповідно до концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади , першим кроком є реформа територіальної основи діяльності органів публічної влади (адміністративно-територіального устрій), другим - розширення повноважень органів місцевого самоврядування, третім - запровадження більшої фінансової незалежності громад.
За словами директора з науки Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука, загалом в Україні 490 районів, відповідно до розрахунків передбачається утворення 120 районів. На його думку, райони потрібно об’єднувати природно, тобто так, щоб вони були життєздатними.
- Немає сенсу з’єднувати два бідні райони області, адже у такому випадку ситуація не покращиться, - переконаний пан Ткачук.
Згідно запропонованих змін, в Україні буде впроваджена трирівнева структура місцевого самоврядування: регіон (область) - район - громада (село, селище, місто). Кількість районів та територіальних громад зменшиться, проте завдяки збільшенню бюджетів та розширенню повноважень саме громади повинні стати найдієздатнішими адміністративними одиницями. Україна налічує близько 12000 міських, селищних, сільських рад. Із метою забезпечення потреб громадян та враховуючи культурні, економічні, логістичні та інші параметри, прогнозується утворення 1500-1800 громад, кожна з яких об’єднає від 4 тис. до 10 тис. мешканців.
Староста — замість сільського голови
Територіальна реформа, каже заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Леонід Бицюра, покликана вдосконалити територіальний устрій в державі та створити громади, які б самостійно забезпечували свої функціонування та розвиток. Реформа, каже Леонід Бицюра, передбачає об’єднання міст і сіл у територіальні громади згідно з критеріями. «Відстань доїзду між громадами — фактично, законодавець дав обмеження 20 кілометрів. Це пов’язано із наданням медичних послуг або послуг невідкладних служб, скажімо, пожежної допомоги. Ще один параметр – це наявність загальноосвітньої школи першого-третього ступенів».
Сільських рад і голів, каже Леонід Бицюра, як таких, не буде. Замість них кожне село обере свого старосту. Також, пояснює заступник голови ОДА, населені пункти мають об’єднатися навколо адміністративного центру територіальної громади. На цю роль можуть претендувати міста, села, обласні та районні центри.До слова, об’єднатись у територіальні громади міста і села мають добровільно. Та не кожен населений пункт погоджується із цією реформою. Скільки громад буде на Тернопільщині, каже Леонід Бицюра, знатимуть у червні, оскільки тоді інформацію мають подати на розгляд Верховної Ради.
Для того, щоб органи місцевого самоврядування насправді мали можливість розвивати регіон, вже з 2015 року місцеві бюджети отримають право на частку загальнонаціональних податків. У центральну казну будуть надходити лише кошти, необхідні для виконання державних функцій. Це є головною відмінністю від нині існуючої фіскальної системи на місцях, коли практично всі податки централізовано збираються до обласних адміністрацій, а на місцях залишається незначна частина грошей.
Експерти переконані, що будь-яка система адміністративного устрою буде ефективною тоді, коли в ній рівномірно буде поєднано три компоненти: повноваження, ресурси та відповідальність.
- Реалізація повноважень має відбуватись там, де ці повноваження є найбільш важливими для людей. Чим далі повноваження від місця, де вони повинні реалізовуватись, тим вищою буде корупційна складова, - переконаний Анатолій Ткачук.
← Повернутися