Вбивця з Донбасу переховувався у Тернополі

Співробітники Артемівського міськвідділу міліції встановили особу вбитого, тіло якого з вогнепальним пораненням в голову і зв’язаними руками знайшли 7 травня в районі залізничного моста. Протягом трьох днів оперативникам вдалося затримати першого з двох зловмисників, причетних до вбивства. Підозрюваний житель Артемівська переховувався в Тернополі. Як розповів начальник Артемівського МВ Дмитро Кожуховский, убитий — це житель Артемівська, 1973 року народження, який працював водієм в одній із служб таксі міста.   Співробітники карного розшуку протягом 3 днів вийшли на слід підозрюваних. Особи зловмисників встановлені. Це жителі Артемівська, обом 21 рік, близько 6 місяців тому вони звільнилися з місць позбавлення волі. Подільники відбували покарання за скоєння грабежів: в масках із застосуванням зброї вони відбирали майно у жінок і пенсіонерів, які не могли дати відсіч злочинцям. Одного з фігурантів затримано в Тернополі, де він переховувався від закону. Він доставлений в Артемівськ і поміщений у слідчий ізолятор.  Нелюда може чекати  довічне позбавлення волі.

 

Повернутися
21.05.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.