Огірочки як до бочки

Городи посаджені. Але після висівання насіння настають будні, коли на наші з любов’ю виплекані рослини нападають хвороби та шкідники. Нині наша розмова про те, як захистити огірки від хвороб і отримати високий урожай за допомогою народних рецептів.

РЕЦЕПТИ ДЛЯ ОБРОБКИ ОГІРКІВ І ЗАХИСТУ ВІД ХВОРОБ

1. Після сходів і появи 3-4 листочків можна починати обробку наступним складом: 30 крапель йоду на відро чистої води, літр молока і 20-30 гр мила. Таке обприскування рекомендовано проводити раз на 10 діб.

2. На 12 годин замочити булку у відрі води (можна з вечора), ретельно розім’яти хліб, додати вміст маленької пляшечки з йодом. Отриманий розчин розлити по скляних пляшках, закупорити і зберігати в підвалі або іншому прохолодному місці. Раз на два тижні проводити обробку огірків розчином цієї суміші в концентрації 1 літр складу на відро води. При регулярному обприскуванні бадилля залишиться зеленим до осені.

3. На 5 літрів води взяти літр молочної сироватки. Обробляти розчином огіркові листя з усіх боків.

4. Щоб знову з’явилися зав’язі на огірках і перцях, потрібно у відро води влити 2 літри сироватки і розчинити 150 гр цукру.

5. Лушпиння цибулі (обсяг банки 0,7 л ) залити 10 л води, прокип’ятити 1 хвилину, накрити кришкою і дати настоятися протягом 12-15 годин. Після рідину процідити, вичавки віджати, дати, як слід, відстоятися. На 8 літрів води влити 2 літри настою і якісно і рясно обробити рослини з усіх боків, обприскати і полити розчином грунт.

Врахуйте, що при поливі бажано не розбризкувати краплі на бадилля огірків та листя, бо на спекотному сонці це може призвести до опіків рослини. Хоча б раз на тиждень слід розпушувати землю під рослинами. Небажаний полив дуже холодною водою.

Видання «В Яблучко» бажає вам прекрасного врожаю !

 
 

Повернутися
14.05.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...