Анекдоти

— Нещодавно дізнався, що стародавні греки тамували спрагу не водою, а розбавленим вином. Вирішив спробувати.

— І як?

— Греки мали рацію. Водою так не нап’єшся.

**

Назбирав грибiв, зараз смажитиму. Що за гриби — не знаю. Про всяк випадок помився, пiдстриг нігті й одягнувся в усе чисте.

**

У ресторані. Господар шеф-кухаря:

— Так, а де ваші вчорашні котлети? Відвідувачі на них сильно скаржилися.

— Я з них уже зробив сьогоднішні.

 

* * *

 

Хлопчик не хоче їхати в гості до дядька. Батько йому пояснює, що таке чеснота:

— Розумієш, синку, дядько вже старий, він не завжди з нами буде, а ось його будиночок на озері комусь залишиться.

 

* * *

 

— Тату, а що таке фінансовий геній?

— Це, синку, та людина, яка заробляє більше, ніж може витратити його дружина.

 

* * *

 

Змагання з плавання. До тренера підходить стара бабця, просить допустити, той здивувався, але виділяє їй доріжку. Бабця б’є світовий рекорд.

Тренер:

— Як?

— Так я в молодостi працювала у Венеції дівчинкою за викликом.

**

Теплохід проходить повз невеликий острiв в океані. На березі бородатий чоловік щось кричить, відчайдушно розмахуючи руками.

— Хто це? — запитує пасажир капітана.

— Гадки не маю. Щороку, коли ми тут проходимо, він так само божеволіє.

 

* * *

 

У магазині:

— Хлопчику, а ти впевнений, що тобі сказали купити саме 4 кiлограми цукерок і 300 грамiв картоплі?

 

* * *

 

У флот потрібно брати тільки тих, хто не вміє плавати: вони краще захищають свій корабель!

 

* * *

 

— Моя дружина хоче схуднути і тепер регулярно їздить верхи.

— І який результат за місяць?

— Кінь схуд на 10 кілограмiв.

 

* * *

 

У посудній лавці:

— Мамо, а навіщо продавець стукає олівцем по чашках і чарках?

— Це він перевіряє їхню якість, чи немає тріщин.

— Тепер я розумiю, навіщо вчителька менi вчора по голові указкою стукала.

**

Романтики складають казки, а циніки — анекдоти.

— А найзапекліші циніки?

— Законопроекти

**

Щоб вiдучити росiйських туристiв красти при виселеннi з турецьких готелiв рушники, на них стали набивати написи «Слава Українi!».


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…