Анекдоти

— Нещодавно дізнався, що стародавні греки тамували спрагу не водою, а розбавленим вином. Вирішив спробувати.

— І як?

— Греки мали рацію. Водою так не нап’єшся.

**

Назбирав грибiв, зараз смажитиму. Що за гриби — не знаю. Про всяк випадок помився, пiдстриг нігті й одягнувся в усе чисте.

**

У ресторані. Господар шеф-кухаря:

— Так, а де ваші вчорашні котлети? Відвідувачі на них сильно скаржилися.

— Я з них уже зробив сьогоднішні.

 

* * *

 

Хлопчик не хоче їхати в гості до дядька. Батько йому пояснює, що таке чеснота:

— Розумієш, синку, дядько вже старий, він не завжди з нами буде, а ось його будиночок на озері комусь залишиться.

 

* * *

 

— Тату, а що таке фінансовий геній?

— Це, синку, та людина, яка заробляє більше, ніж може витратити його дружина.

 

* * *

 

Змагання з плавання. До тренера підходить стара бабця, просить допустити, той здивувався, але виділяє їй доріжку. Бабця б’є світовий рекорд.

Тренер:

— Як?

— Так я в молодостi працювала у Венеції дівчинкою за викликом.

**

Теплохід проходить повз невеликий острiв в океані. На березі бородатий чоловік щось кричить, відчайдушно розмахуючи руками.

— Хто це? — запитує пасажир капітана.

— Гадки не маю. Щороку, коли ми тут проходимо, він так само божеволіє.

 

* * *

 

У магазині:

— Хлопчику, а ти впевнений, що тобі сказали купити саме 4 кiлограми цукерок і 300 грамiв картоплі?

 

* * *

 

У флот потрібно брати тільки тих, хто не вміє плавати: вони краще захищають свій корабель!

 

* * *

 

— Моя дружина хоче схуднути і тепер регулярно їздить верхи.

— І який результат за місяць?

— Кінь схуд на 10 кілограмiв.

 

* * *

 

У посудній лавці:

— Мамо, а навіщо продавець стукає олівцем по чашках і чарках?

— Це він перевіряє їхню якість, чи немає тріщин.

— Тепер я розумiю, навіщо вчителька менi вчора по голові указкою стукала.

**

Романтики складають казки, а циніки — анекдоти.

— А найзапекліші циніки?

— Законопроекти

**

Щоб вiдучити росiйських туристiв красти при виселеннi з турецьких готелiв рушники, на них стали набивати написи «Слава Українi!».


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.