Підсмаж собі… хворобу!

В антипригарних сковорідках виявили смертельну небезпеку  

Хімікати, які використовуються в сковорідках з антипригарним покриттям, потрапляють у питну воду і можуть викликати рак. Такого висновку дійшли американські дослідники.

 За даними Агентства із захисту довкілля із Вашингтона, мікроскопічні частинки в хімікатах, що застосовуються для антипригарного кухонного посуду, непромокаючого одягу та деяких килимів, розщеплюються і тим самим проникають у харчовий ланцюжок, передає «Україна молода» з посиланням на "МедикФорум".

 Попередні дослідження дійшли висновку про те, що ці хімічні речовини пов'язані з раком, підвищеним рівнем холестерину і зниженням функціонування імунної системи. Вчені виявили ці речовини у кожній третій упаковці для продуктів харчування.

Виробники стверджують, що використовують хімікати для продовження терміну служби своїх виробів і для їхньої більшої безпеки.

 Зазначається, що в антипригарних покриттях використовуються хімічні речовини, які збільшували ризик пухлин печінки, підшлункової залози і яєчок у лабораторних тварин. Вони також знижували їхню фертильність.

 Серед інших ризиків впливу цих речовин на здоров'я відзначаються збільшення ваги, гормональні зміни, порушення у роботі щитовидної залози, дефіцит ваги дітей при народженні та запальні хвороби кишечника.

 Ці хімікати проникають в їжу при надмірному нагріванні посуду або після того, як її дряпають. Коли посуд, одяг або килими виявляються на сміттєвих звалищах, то хімікати можуть проникати в ґрунт, звідки вони потрапляють у воду і назад у харчовий ланцюжок.


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…