Анекдоти № 16

Ким Чен Ин вирiшив не їхати на парад перемоги до Путiна, а прислав замiсть себе голову парламенту КНДР. У мiшку, перев’язаному георгiєвською стрiчкою.

* * *

Із протоколу затримання: «Кидав лебедям хлібні крихти. Зірвав балет «Лебедине озеро».

* * *

Російські космонавти на МКС змушені економити продукти, оскільки вантаж останнього човника, що прилетів до них раніше, повністю складався з георгіївських стрічок — щоб прикрасити космічну станцію зовні і всередині...

* * *

— Соломоне Марковичу, а ви чули, що Франція може затопити обидва «Містралі», аби не віддавати їх Росії?

— І правильно, тільки треба на вході в Севастополь. І кораблі вже ж ніби як російські, щоб таки дотриматися російської традиції.

Жіночі глянцеві журнали:

Стор.1. Ти красива і досконала, завжди залишайся собою!

Стор. 2. Як скинути 30 кілограмів за 2 тижні.

* * *

— Міністерство оборони Росії оголосило, що вперше публікує фотографії новітньої і перспективної військової техніки!

— До них на парад не приїдуть навіть шпигуни?..

* * *

Колектор, який прийшов до старого єврея вибивати борг, іще й залишився йому винен.

* * *

А якби космічний корабель «Прогрес» полетів зі стерхами, то нічого б не сталося.

* * *

Суботник — це коли ті, хто не смітить, прибирають за тими, хто смітить. Безплатно.

Тепер у Росії вже три біди: дурні, дороги й Америка.

* * *

За прогнозами, російський транспортний корабель «Прогрес» увійде в щільні шари атмосфери і згорить, розвалившись і розфарбовуючи небо яскравими метеорами, 9 травня близько 21-ї години.

Такого дорогого святкового салюту світ іще не знав.

* * *

Кругообіг бажань: у дитячому садку хочеться в школу... У школі хочеться в університет... В університеті хочеться на роботу... На роботі хочеться в дитячий садок — і щоб назавжди!

* * *

— А навіщо жінки зранку пшикають чимось із балончиків собі на голову?

— Це вони тарганів труять.

* * *

Прокидаюся зранку — і так хочеться чогось доброго, світлого... нефільтрованого.

Оголошення:

Загублено гаманець із зарплатою! Велике прохання до того, хто знайшов — не смiятися.

* * *

Тато, на стоянці було кілька машин, а бурулька впала саме на мою!

— Нічого дивного! 20 років тому твоя мама була на вечірці одна, а нас п’ятеро. Але прокинувся з нею саме я!

* * *

Уряд давно знає, що найлегше узяти гроші в бідних. Звичайно, їх у бідних мало, зате бідних багато.

* * *

Програміст сидить за комп’ютером. Йому дружина приносить каву. Той, не дивлячись, мовчки бере чашку, відсьорбує, потім морщиться, повертається до дружини і каже:

— Я ж не люблю без цукру!

— Я знаю, любий, але мені так хотілося почути твій голос!

 

Повернутися
14.05.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.