Сигарета електронна, а шкода від неї — реальна

В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун застерігає від надмірного захоплення електронними сигаретами. Про це вона пише на своїй сторінці в Фейсбук.

 "Ми досі не маємо переконливих свідчень, що переходити на електронні сигарети, навіть курцям зі стажем, є справді вдалим рішенням", - написала вона.

 Пані Уляна відзначає, що за останні роки "популяція" електронних сигарет стрімко зросла. Це так звані е-сигарети, електронні кальяни, моди, вейпи, чи електронні системи доставки нікотину. При цьому кількість споживачів електронних сигарет у світі невпинно збільшується - від близько 7 мільйонів у 2011 році до 35 мільйонів у 2016 році.

 "Існують дослідження, які вказують, що люди, які намагаються відмовитися від куріння за допомогою електронних сигарет, мають менші шанси на успіх, у порівнянні з тими, хто ці пристрої не використовує", - переконує Супрун.

 До того ж, як вказує лікарка, популярність куріння електронних сигарет зростає серед підлітків. "В Україні майже кожен 5-й підліток (13-15 років) є споживачем електронних сигарет відповідно до результатів Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну проведеного у 2017 році", - пише вона.

 Раніше в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розвіяла міф про гомосексуалізм, підкресливши, що наукою давно доведено природність даного явища.


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.