Сигарета електронна, а шкода від неї — реальна

В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун застерігає від надмірного захоплення електронними сигаретами. Про це вона пише на своїй сторінці в Фейсбук.

 "Ми досі не маємо переконливих свідчень, що переходити на електронні сигарети, навіть курцям зі стажем, є справді вдалим рішенням", - написала вона.

 Пані Уляна відзначає, що за останні роки "популяція" електронних сигарет стрімко зросла. Це так звані е-сигарети, електронні кальяни, моди, вейпи, чи електронні системи доставки нікотину. При цьому кількість споживачів електронних сигарет у світі невпинно збільшується - від близько 7 мільйонів у 2011 році до 35 мільйонів у 2016 році.

 "Існують дослідження, які вказують, що люди, які намагаються відмовитися від куріння за допомогою електронних сигарет, мають менші шанси на успіх, у порівнянні з тими, хто ці пристрої не використовує", - переконує Супрун.

 До того ж, як вказує лікарка, популярність куріння електронних сигарет зростає серед підлітків. "В Україні майже кожен 5-й підліток (13-15 років) є споживачем електронних сигарет відповідно до результатів Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну проведеного у 2017 році", - пише вона.

 Раніше в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розвіяла міф про гомосексуалізм, підкресливши, що наукою давно доведено природність даного явища.


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…