Сигарета електронна, а шкода від неї — реальна

В.о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун застерігає від надмірного захоплення електронними сигаретами. Про це вона пише на своїй сторінці в Фейсбук.

 "Ми досі не маємо переконливих свідчень, що переходити на електронні сигарети, навіть курцям зі стажем, є справді вдалим рішенням", - написала вона.

 Пані Уляна відзначає, що за останні роки "популяція" електронних сигарет стрімко зросла. Це так звані е-сигарети, електронні кальяни, моди, вейпи, чи електронні системи доставки нікотину. При цьому кількість споживачів електронних сигарет у світі невпинно збільшується - від близько 7 мільйонів у 2011 році до 35 мільйонів у 2016 році.

 "Існують дослідження, які вказують, що люди, які намагаються відмовитися від куріння за допомогою електронних сигарет, мають менші шанси на успіх, у порівнянні з тими, хто ці пристрої не використовує", - переконує Супрун.

 До того ж, як вказує лікарка, популярність куріння електронних сигарет зростає серед підлітків. "В Україні майже кожен 5-й підліток (13-15 років) є споживачем електронних сигарет відповідно до результатів Глобального опитування молоді щодо вживання тютюну проведеного у 2017 році", - пише вона.

 Раніше в. о. міністра охорони здоров'я Уляна Супрун розвіяла міф про гомосексуалізм, підкресливши, що наукою давно доведено природність даного явища.


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...