Утепляємося: в Україні зросте кількість теплиць

Схоже, незабаром занедбані клаптики українських сільгоспугідь вкриються тепличними фермами на кшталт долинних ландшафтів Туреччини.

 За прогнозами експертів Pro-Consulting, обсяги споживання тепличних культур у нашій країні в наступні п’ять років зросте втричі.

 За даними Мінагрополітики, українська теплична продукція забезпечує на сьогодні всього п’яту частину внутрішнього ринку, а в пік сезону — до 50 відсотків.

 Тобто, більшість овочів, що продаються в нашій країні, ми закуповуємо за кордоном. У теплицях на території України традиційно найбільше вирощується огірків і помідорів, які складають, відповідно, 50 і 44 відсотків ринку.

 І поки що зовсім мізерна увага приділяється салатам, зелені та іншим культурам, популярним серед покупців.

 Нагадаємо, що перевага невеликих тепличних комплексів — відсутність необхідності оформлення дозвільних документів. Тим, хто захоче займатися тепличним господарством, досить мати довідку про право власності на земельну ділянку. І тільки для найму працівників необхідно зареєструвати приватне підприємство або іншу форму власності (наприклад, агропідприємство).

http://www.umoloda.kiev.ua


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…