Город… у квартирі облаштували тернополяни

   У Тернополі двоє містян перетворили однокімнатну квартиру в багатоповерхівці на оригінальну теплицю. Вирощують не лише звичні для нас овочі, кріп і петрушку, але й так звану мініатюрну зелень. Її зараз активно застосовують у кулінарії. А за декілька кілометрів від Тернополя є і велика теплиця. Її створила родина, яка впроваджує закордонний досвід вирощення мініатюрної зелені, розповідає https://24tv.ua/u_ternopoli_agrobiznes_rozvivayut_nezvichnimi_sposobami_populyarnist_rozroslas_na_vsyu_ukrayinu_n997078

Така чудернацька ідея — двох тернополян. Трави, пророщену пшеницю, соняшник і горох у них купують чимало ресторанів. Та про велике приміщення за містом підприємці лише мріють, тому вирішили для початку зробити теплицю з орендованої квартири, передає канал “24“.

І вже за півроку незвичний бізнес почав приносити прибуток. Але займаються цим не лише через гроші.

“Це естетична насолода. По-друге, коли включається вода – це і аудіонасолода. І основне, що кожен день ми споживаємо ці рослинки”, – розповів помічник родини Євген Стахів.

Один з власників теплиці-квартири Олег раніше був поліцейським. Але зараз охоче працює над безвідходним виробництвом. Наприклад, з пророщеної пшениці, яка не продалася, робить спеціальний напій. Замовляють його спортсмени з усієї України.

Напій богів його ще називають, вінграс. Як роблять: вона проростає трошки вище, її стрижеш і на блендері вжик-вжик. І такий виходить зеленуватий напій. Вміст мікроелементів дорівнює кілограму овочів, – наголосив засновник теплиці у квартирі Олег Гром.

Також за декілька кілометрів від міста є і велика теплиця. Її створила родина, яка впроваджує закордонний досвід вирощення мініатюрної зелені. Кажуть, вона зараз популярна. І не лише серед вегетаріанців.

"Зелень гарно формує перестальтику шлянку, тому завжди треба їжу, важку, чи не важку, м'ясо вживати з зеленню. А мікрозелень набуває популярності через то, що це органічна продукція без обробки пестицидів, без підживлення мінеральними добривами", – прокоментував фермер Семен Гарига.

Спершу маленьку зелень засівають у спеціальні палети. І вже за два тижні рослина готова для продажу. Тут вирощують амарант, фенхель, гірчицю, соняшник і навіть гречку. Ба більше, у теплиці молода пара вирощує навіть їстівні квіти. Вони останні півроку розлітаються по всій Україні.

"Це їстівні квіти, називаються настурція. Повністю їстівна рослина , у нас її вирощують більше як декоративну і садять в клумби, але насправді в Мексиці вона вважається їстівною культурою. Повністю вживається в їжу все, крім коріння", – зазначила фермер Яна Гарига.

А ще молоді люди вирощують салати незвичним шляхом. Пучечки рослин просто плавають у воді. Тож салат дозріває на 2 тижні швидше, ніж у ґрунті. Це ще й корисніше, бо до нього не додають мінеральні добрива. Про цю технологію дізналися на німецьких сайтах і вирішили впроваджувати в Україні. Результатом задоволені.

https://24tv.ua


Повернутися
21.09.2018
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…