Аморе, море! Але «з розумом»…

Із маленькою дитиною, якій не виповнилося трьох років, педіатри не радять їхати далеко від рідної місцевості. Адже адаптаційний період може знівелювати оздоровчий ефект від поїздки. Однак навіть 5—7–річна дитина потребує адаптації, яка, на думку лікарів, може зайняти днів сім.

— Менш ніж на три тижні вивозити дитину на море я б не радила, — радить лікар–педіатр Наталія Корнієнко. — За сім днів, змінивши обстановку, може відпочити доросла людина, але не малюк. На відпочинку не можна забувати про режим. Обов’язковим залишається денний сон, увечері дитину також слід вкладати у ліжко вчасно. Намагайтеся, щоб малюк не збуджувався надмірно, хоча б у перші дні після приїзду на нове місце.

Відпочиваючи на воді, дуже важливо «не перебрати» з купаннями. Врахуйте, що у морській воді людина замерзає швидше, ніж у прісній. Фахівці пояснюють це тим, що солона вода має більшу теплопровідність і теплоємність. Отже, при купанні вона поглинає більше тепла з тіла, і охолоджувальний ефект посилюється в кілька разів. Саме тому після морських купань на тілі іноді з’являються пухирі — прояв так званої холодової кропив’янки.

Ще одна з небезпек літнього відпочинку — кишкові отруєння. Їх часто провокують бактерії, що містяться в «новій» воді, до якої дитина не звикла. Зазвичай це минає швидко і не потребує лікування антибіотиками. Педіатри також застерігають: влітку дітлахи легко «підхоплюють» і ангіну, і ГРЗ.

— Дитину, яка часто хворіє, — понад п’ять разів на рік — слід оздоровити на морі, — радить Наталія Корнієнко. — Морський відпочинок рекомендуємо малюкам з аденоїдами, частими застудами, бронхітами, шкіряними проявами алергії. Однак із південним сонцем варто поводитись обережно. На пляжі дитині можна бути до 11–ї ранку і після 17–ї. З 11–ї до 16–ї малюк має або гуляти в тіні, або спати. Проте в години, коли сонце менш активне, стежте, аби в дитини на голові була панамка, а відкриті ділянки шкіри змащуйте кремом від сонця з високим ступенем захисту. Це попередить опіки. Температура води в морі має бути щонайменше 22 градуси.

Педіатри радять враховувати ще один суттєвий момент: дорожні умови. Якщо дитина маленька, можливо, варто відмовитись від поїздки потягом, яка займає добу. Для дитини 3—5 років мандрівка літаком може стати стресом. Якщо вирушаєте в авто, не поспішайте відчиняти вікна або вмикати кондиціонер, інакше відпочинок може початися із застуди. Ідеально, коли машина для мандрівок із дитиною оснащена клімат–контролем.

Аби не завдати шкоди імунітету малюка, лікарі рекомендують не змінювати різко клімат. Якщо обирати закордон, то недалекий і схожий за літніми природними умовами — Грецію, Болгарію, Італію. Принаймні не варто їхати до екзотичних країн. Зазвичай відпочинок там передбачатиме контраст температур: охолоджене кондиціонером приміщення чи спекотний пляж. Дитячому імунітету важко втримати баланс, тож організм реагує застудою. А через вологий клімат, застерігають лікарі, у дихальних шляхах утворюється більше мокроти, і дитина довше одужуватиме. Від зниження імунітету найбільше потерпають легені, з відпочинку на курортах малюки часто «привозять» бронхіти, трахеїти. Такий «удар» довго дається взнаки. А батьки дивуються: чому діти так багато і довго хворіють восени і взимку.

ДО РЕЧІ

Вирушаючи на відпочинок iз малечею, укомплектуйте дорожню аптечку. Лікарі радять обов’язково брати в дорогу протиалергійні ліки, які можуть знадобитися при нестандартній реакції на укуси місцевих комах чи на екзотичні рослини. Також слід мати на відпочинку спрей від опіків, креми від укусів комарів, ентеросгель, активоване вугілля, порошок марганцівки для приготування розчину на випадок отруєння. І левоміцетин: його п’ють при вираженій інфекції — нудоті, блювоті, проносі. При ознаках застуди лікарі радять приймати противірусні препарати з інтерфероном або ремантадином.


Повернутися
19.07.2018
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Буддиська притча розповідає про старого монаха, котрий так повчав своїх молодших колег: «Перший раз, коли сарна впала мені в юшку, я вилив усе на землю. Потім я викидав сарну, але їв юшку. Пізніше я їв усе разом – і сарну, і юшку. Нині ж, якщо якась сарна намагається вилізти з юшки, я заштовхую її назад…»

  Буває так, що невдача може бути основою успіху. Майже дев’яносто років тому журналіст Вільям Боліто написав: «Найважливіше в житті полягає не в тому, щоб максимально використовувати свої успіхи. Кожен дурень здатний на це. Насправді важливим є вміння  отримувати користь з наших втрат. Це вимагає розуму; в цьому і полягає різниця між розумною людиною і дурнем…»

 У житті усе несподіване й непередбачуване. То воно тобі підкидає удачу, то розчарування. Головне-не зупинятися, а продовжувати жити. Можливості потрібно не лише використовувати. Їх потрібно відбирати, виривати від життя, повністю вловлювати і не випускати! Коли доля підкидає тобі якийсь шанс, за цю зачіпку потрібно хапатися, що є духу! Для цього і є життя…

Навіть коли здається, що все проти вас, зусилля та наполегливість можуть бути вашими конкурентними перевагами. Ба більше, вони можуть бути тією єдиною перевагою, яка вам справді потрібна. Як казав класик: якщо важко досягти успіху, потрібно докласти більше зусиль.